Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Коли він представив мене своїй дочці від першого шлюбу, вона мене відразу почала намагатися віддалити від свого тата. Я намагалася не звертати на це уваги. Але дочка після розлучення залишилася жити у батька, тому, коли ми одружилися, нам довелося жити в одній квартирі. Що тут почалось. Ну то чесно, я такого і уявити не могла

У мого чоловіка це другий шлюб. З першою дружиною він розлучився задовго до нашого знайомства. Ми познайомилися, випадково зустрівшись в коридорі нашого офісу. Він був у нас по своїх питаннях, і вже збирався йти. Ми з першого погляду зачепили один одного. Привіталися, представилися і обмінялися номерами телефонів. У той же вечір він подзвонив і запросив мене на наше перше побачення. Так і закрутилося.

Коли він представив мене своїй дочці від першого шлюбу, вона мене відразу почала намагатися віддалити від свого тата. Я намагалася не звертати на це уваги. Але дочка після розлучення залишилася жити у батька, тому, коли ми одружилися, нам довелося жити в одній квартирі.

Наші відносини були вже встановленими, я і не розраховувала на її розуміння і дружбу. Дочка регулярно влаштовує неприємні сцени, в яких мене намагається виставити мачухою з казки про попелюшку. На всі її випади я навіть не реагую. Я вважаю, що найефективніша реакція реакція – це її повна відсутність. Цієї лінії я і дотримуюся.

Ось так ми прожили більше року. Дівчинка ніяк не може змиритися з нашим шлюбом. Схоже, що дитина все ще мріє про возз’єднання сім’ї. Я розумію, що її мама для неї найкраща жінка на світі. Але доньці вже сімнадцять років. Батьки її розлучилися, коли їй було сім. Їх сім’ї не існує вже десять років. Про що може йти мова, якщо батько зовсім перестав спілкуватися з її матір’ю. Мати її вже теж вийшла заміж, і у неї в новій сім’ї є ще дитина. У такому віці вже пора б складати два і два і перестати жити порожніми надіями.

Її заскоки вже почали мені просто набридати. Ну, скільки можна це терпіти ?! У мене з’явилася думка, що можна запропонувати її мамі забрати доньку до себе. Тим більше що вона завжди цього хотіла, але проти був батько і сама дівчинка. А зараз, коли вона так завзято намагається мені насолити, може їй буде там краще і цікавіше? Та й мамі вона зможе допомагати більше з маленьким.

Ця ідея мені дуже припала до душі. Вибрала момент, коли чоловік був у чудовому настрої і пішла в наступ. Я все йому розповіла про витівки дочки, про те, що дуже втомилася від неї. В кінці озвучила свою пропозицію. Його відповідь була просто приголомшливою. Він скипів, а я його таким ще ні разу не бачила. Став ввесь якийсь колючий і металевий і заявив, що я не повинна лізти не в свою справу.

Як же! Не моє це діло! Потерпаю я, а не хтось. Це стало моєю справою відразу ж, як тільки його дочка вирішила випхати мене з їхнього життя! Але здаватися я не має наміру. Я розумію бажання дитини, але вона занадто далеко зайшла. Дівчинка не бачить ні меж, ні кордонів. Розмовляти з нею марно. Я навіть намагатися не буду.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page