Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
А чому це я повинен пити сік із пакету, – обурено поглянув на мене чоловік, – Я тобі технікою кухню запакував, а ти навіть каву розчинну готуєш замість того, аби кавоварку ввімкнути

Мій чоловік обожнює кухонну, та взагалі будь-яку техніку і переконаний, що при її допомозі жінку можна абсолютно звільнити від домашніх клопотів. Ось тільки до останнього часу я не розуміла – він це серйозно так думає або прикидається?

Той день почався звичайно: поки встала, поки розштовхала дитину, тут і чоловік прокинувся. Швидко зварила йому каву, зробила бутерброди, налила з пакета апельсиновий сік – пий-їж-снідай!

Ковтнув соку, скривився. Кава теж не сподобалась. Поки я упадала, намагаючись нагодувати сина Стьопку і випхати його в школу, одночасно сьорбаючи з чашки кави та домальовуючи вираз на обличчі, чоловік вирішив провести серйозну розмову – знайшов час!

– Ось скажи, чому ми повинні пити сік з пакета, коли у тебе є чудова соковижималка для цитрусових? Невже так важко приготувати свіжий сік, адже в ньому суцільні вітаміни, та й смак набагато краще?

Я глянула і нічого не відповіла. Він продовжив:

– А кава? Хіба це кава? Адже я тобі купив неперевершену кавy в зернах, і кавомолкa є, і кавоварка. Всього-то змолоти і зварити. Ти подивися, скільки у тебе всього: геть бутербродниця яка, а я прості бутерброди їм. Тостер ти, не пам’ятаю, коли, включала останній раз. І взагалі, однією мікрохвильовкою користуєшся, та й то, щоб швидше розігріти!

Заперечувати мені було ніколи – спізнювалася на роботу. По дорозі все стояв в голові ображений голос чоловіка, адже дійсно, це він сам, з власної ініціативи притягнув в будинок всі мислимі і немислимі кухонні пристосування. Причому, деякі з них викликали у мене тільки подив, наприклад, яйцеварка. Тільки перед приходом гостей я можу зварити десяток яєць відразу для салатів та інших страв. А варити 1-2 яйця кожен раз в цій штуковині з урахуванням вартості електроенергії просто нерозумно. І ще всілякі хитромудрі пристосування для подрібнення продуктів, за допомогою яких п’ять хвилин ріжеш, а потім півгодини зубочисткою вичищаєш залишки з хитромудрої конструкції. Зате всі шматочки в салаті ідеально однакові!

Але наступного ранку я все ж вирішила піти чоловікові назустріч. Вранці я спочатку залізла на шафу, дістала коробку з соковижималкою і вимила її – довго все ж стояла без діла. Потім вимила апельсини, протерла кожен, розрізала навпіл і по половинці віджала сік. Потім розібрала соковижималку і вимила її, потім протерла, знову зібрала, спакувала в коробку і поставила на шафу.

Дістала з однієї шафи кави, з іншої – кавомолку, змолола кави, вимила кавомолку, завантажила кавоварку і зварила кави, потім розібрала кавоварку, вимила її, протерла і теж зібрала і поставила все на місце. Потім дійшла черга до бутербродниці. Я довго різала хліб тонкими скибками, але вони з незвички виходили нерівні і неоднакові. Те ж саме було з шинкою і сиром. Зрештою, мої старання увінчалися успіхом – сендвічі були готові.

Я подивилася на годинник: на цей сніданок я витратила приблизно на годину більше часу, ніж зазвичай. Ну, один раз можна! Оскільки був вихідний, то моє сімейство підтяглося на смачні запахи, не поспішаючи. Чоловік, побачивши мої старання, розплився в усмішці і не зміг втриматися, щоб не сказати, мовляв, я мав рацію! І ще радісно так запитав:

– Правда, так смачніше і зручніше?

– Щодо смаку точно не сперечаюся, але ось часу у мене пішло в два рази більше! І я перерахувала йому все, що мені довелося зробити за ранок. Він сторопів:

– Як же так?! Адже кухонна та взагалі вся побутова техніка економить час і сили домогосподарок! Повинна економити!

– Може, і повинна, але її ж потрібно обслуговувати – мити, чистити, протирати. Крім того, вона повинна зручно стояти, щоб все під рукою, а у нас, бачиш, яка кухня крихітна ?! Якби я залишила всі на столі, то туди вже і чашку з кавою чи не поставити!

Чоловік розгублено мовчав. І я зрозуміла, що він щиро вважав, що, забезпечивши мене всілякими пристосуваннями, він, тим самим, абсолютно полегшив домашні турботи. А я продовжувала:

– Коли ти закидаєш мені, що я віником вимітаю пісок з передпокою, а треба б взяти пилосос, я відразу думаю, що цей агрегат мені потрібно витягти з шафи, залити в резервуар воду, знайти подовжувач, тому що розеток не вистачає, потім пропилососити, потім розібрати, злити воду, промити резервуар, зібрати пилосос і знову відтягнути на місце. Мені стає смішно, адже віником я змету пісок за лічені хвилини, хоча пилососом точно буде чистіше.

Я дивилася на чоловіка, і мені було його шкода, адже він дійсно був переконаний, що брудну сорочку досить опустити в пральну машину, натиснути кнопку, а потім витягнути звідти її, але чисту, суху і відпрасовану. Втім, звідки йому знати ці тонкощі, коли вдома за ним мама доглядала, а, як одружилися, всі справи узяла на себе я ?! Мамочка і друзі йому навіяли, що чоловік повинен тільки забезпечувати сім’ю, а дружина – стежити за будинком і дітьми. І все! Домашні справи – не чоловіча турбота.

У мене дуже хороший чоловік, і я його люблю! І вірю, що він щиро бажає звільнити мене від багатьох домашніх турбот. Але йому не приходить в голову, що жоден прилад не працює без рук.

– А давай, ми поділимо домашні турботи? Ти мені просто допоможи. – улесливим голосом запропонувала я. – Ось вранці, поки я буду робити сік, ти звариш каву. Поки я буду варити кашу, ти зробиш бутерброди? І все інше будемо робити спільно. Тоді і техніку використовуємо, і справи в два рази швидше підуть?

Чоловік задумався. Зранку в понеділок він встав разом зі мною і запитав, де лежить кава. Все ж у мене чудовий чоловік! Ще якийсь час у нього пішло на освоєння всього того, чим він сам мене забезпечив, а потім справи пішли зовсім добре.

А ще на 8 березня подарував мені посудомийну машину. Задоволений, читаючи інструкцію, він пояснював мені, що в ній можна мити і фритюрницю, і соковижималку, і інші пристосування. Тепер чоловік думає, як би розширити наше житло, і, в першу чергу, кухню, щоб було і красиво, і зручно, і все під рукою.

Ланочка.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page