Життєві історії

Життєві історії

08.07.2020
Я вийшла у вбиральню і почула, як мене обговорюють наші “вершки”. – І що це Марина хоче з себе показати. Як була простачкою, так і залишилася! Купила сукню поношену, та туфлі на розпродажі. Краще б навіть не намагалася справити враження! Все одно видно за версту, хто вона насправді

Я була звичайною дівчинкою з села. Як і всі мої однокласниці мріяла поїхати до великого міста, вийти заміж за принца і жити в комфортабельному замку з видом на галасливий проспект. Однак, склалося не зовсім так, як хотілося… Я поступила в один з кращих вузів столиці. Навчалася добре, йшла на червоний диплом. На п’ятому курсі почала […]
Життєві історії

08.07.2020
– Ех, бідна-бідна. – Зморшкуватою рукою бабуся ніжно гладила Наталю по волоссю. – Спи, і нехай біда втече через вікно в поле, добіжить до річки і потoне. Вранці, коли Наталя прокинулася, на столі її чекав незвичайний сніданок

Вперше Наталі чоловік зрадив через два місяці після їхнього весілля. Правда, дізналася вона про це тільки через три роки. Подруга розповіла, його коханка, до речі. Зрада двох найближчих людей підкосила Наталю. Завжди амбітна і життєрадісна жінка раптом втратила смак до життя. Вранці не хотілося вставати, варити каву, йти на роботу. Працювати теж не хотілося. Директор […]
Життєві історії

07.07.2020
“— То ви все знали і мовчали? Я мала право знати. Так не робиться, мамо!”. Свекруха посміхнулася мені. “— Він не знає. І я вірю ти не скажеш”

Свекруха ретельно берегла мою таємницю: мій син, не був дитиною мого чоловіка. Ніколи б і не подумала, що дам на таке згоду, але життя сповнене сюрпризів. Ми з чоловіком і його батьками дуже дружні. Вони мене прийняли, як рідну, а я побачила в них свою сім’ю, якої у мене немає з дитинства. Мене виховала тітка, […]
Життєві історії

01.05.2020
Олена та Ліля лежали в одній палаті – сестри й лютi вороги водночас. У матері душа боліла щоразу, коли навідувалася до своїх дівчат. Вони відверталися одна від одної, мовчали й плaкaли

Осіннє листя вигравало золотом. Бабине літо теплими променями пестило маленьку Софійку, яка тихенько посопувала у колясочці. “Вона так схожа на татка”, – ловила себе на думці Олена. Такий же пряменький носик, пуцнаті губці. А от очі – блакитні. Друзі ще довго підколювали Дмитра: “Дивись, і ти, і Олена твоя – кароокі. Чи не у сусіда […]
Життєві історії

24.04.2020
– Ти мені дуже подобаєшся, – швидко заговорила – Галі нема, ніхто ні про що не здогадається. Якесь дивне відчуття охопило Надю. Вона зрозуміла, що при надії. Це, звісно, ускладнить її життя, та й з хати Галя вижене. Збігали місяці. Свою таємницю вона вже не могла приховувати, взялася пакувати речі

Петро все ніяк не міг дочекатися приїзду дружини. Нащо відпустив її на ті кляті буряки?! З дітьми не може дати ради, господарство величеньке, жіночих рук потребує. Все дивувався: як його Галя всьому дає лад? Нарешті приїхала дружина із заробітків. Та ще й подружку привезла. – У Наді вдома багато проблем, – пояснила. – З чоловіком […]
Життєві історії

21.04.2020
Колись ми жили дуже бідно, а мені, жінці при надії, захотілося червоної ікри, ну, ось до сліз захотілося, якщо не з’їм, то просто не витримаю, і чоловік на наступний день вручив мені заповітну баночку

Якось під час сварки з чоловіком, я заявила, що вимагаю розлучення. Чоловік мовчки розвернувся і пішов. А я сиділа спочатку шкодувала себе, потім вишукувала недоліки в коханому, щоб виправдати свої слова. Але спогади зрадницьки спливали і все сильніше переконували мене в моїй неправоті. Пам’ять в цей час підкидала нові епізоди з минулого: ось він безглуздо […]
Життєві історії

21.04.2020
Микола нинішній так тепло згадує дружину. Тодішньому ж Миколі здавалося, що вона, крім кухні й дітей (робота не рахувалася), нічого не бачить. Вічно в неї як не прання, то миття вікон, то чищення килимів. А з літа до осені кухня взагалі перетворювалася на консервний цех

Микола мив посуд. Три дні терпів, але вже ні чашки, ні тарілки чистої. Тож прийшовши з роботи, навіть не переодягався. Начепив фартух і взявся до роботи. Ще б якогось борщу зварити, бо вже забув, який він на смак… Рештки їжі присохли до тарілок так, що треба замочувати. А філіжаночок з-під кави штук десять. Невже не […]
Життєві історії

09.04.2020
Після того несподіваного візиту Юля потрапила в лікарню. А тим часом Тетяна Михайлівна вдруге навідалася, щоби забрати від своїх внуків «усе, надбане її сином». Діти, обнявшись, стояли в куточку й дивилися, як їхня бабуся керує незнайомими дядьками, котрі виносили з квартири телевізор, музичний центр, кухонний комбайн, мікрохвильовку і навіть каструлі. Їх подарували Юлі на день народження колеги по роботі

Малюк у Юлиному лоні вперше порухався того дня, коли вона похoвала чоловіка і саме мила посуд після поминального обіду. Матір трьох дітей не могла сплутати ці тремтливо-лоскітні відчуття ні з чим іншим. Але цього не може бути! Так, були порушення, нездужання, турбували постійна втома, нyдота, але вона пояснювала свій стан емоційним виснаженням. Адже останні два […]
Життєві історії

21.03.2020
Нарешті я отримала лист, від якого спалахнула щастям: коханий освідчився мені. Моя душа співала. Але жінка завжди залишається жінкою. Мені раптом спало на думку: як довго і наполегливо він боровся за своє перше кохання! І я захотіла, щоб він і мене добивався. Хоч трішечки, хоч недовго. Я ж добре знала його рішучість! У якомусь особливому емоційному стані я написала йому, що зустріла іншого… Відправила листа і почала чекати — була певна, що він одразу примчить

Емоції та спогади вилились у сповідь, яку хочу довірити вам, дорогі читачі. Зараз мені 57. І гріх скаржитись на долю. Бог не обділив мене: маю доброго чоловіка, трьох гарних, розумних дітей. Моя сім’я для мене — найдорожче. Мабуть, це і є щастя — я дружина і мати. Але не згасає у серці моє перше і […]