Я і отетеріла. Та у мене просто слів не було! Перші хвилин п’ять я просто стояла і не розуміла, що відбувається. Виходить, що через цю дитину ми не зможемо нікуди поїхати? Та їй же чотирнадцять років. От прямо татусь не може її саму залишити на тих десять днів. Дуже вже він за цю дорослу панянку переймається, ще й заявив що я бездушна
Я зустрічаюся з чоловіком старшим від мене. У нього є дитина від першого шлюбу. Дівчинка вже досить доросла, але поводиться як вередлива дитина. У свої чотирнадцять років вона
– Або ти найближчими днями знаходиш роботу і з’їжджаєш з квартири. або допомоги від мене не чекай – відповів чоловік на моє прохання. – Я не повинен утримувати дорослу жінку, яка навіть на шкарпетки собі не в змозі заробити. І нічого маленькими дітьми прикриватись. Раніше жінки і дітей мали і уже через два місяці після їх появи на роботу виходили, а нашим аж по два роки – придумуй щось, не ледачкуй
Моя історія проста і банальна. Прожили з чоловіком близько п’ятнадцяти років, у нас міцна і дружна сім’я. Двоє прекрасних діток, яких ми довго не могли мати. І ось
Семен знав, що дім Галининих батьків – рукавичка. Там місця для його дружини і дитини просто не має. Саме ось це відчуття і зробило його таким
Ми одружилися 8 років тому. Коли виходила заміж за мого коханого чоловіка, я не думала про те, що колись опинюся в такому скрутному становищі. Суть в тому, що
Тієї ночі їй геть не спалось. Думки переповнювали голову і сон усе не йшов. аж тут шум у саду:«Знову троянди хтось рватиме! Є ні. Я цього так не залишу!». І побігла на кухню набрати повну каструлю крижаної води. Ну хто ж знав, чим усе те скінчиться
Зустріти свою другу половинку можна навіть у найбільш неочікувану мить. І у найбільш несподіваному місці. Ця історія про жінку, у саду якої хтось почав постійно красти квіти. Злодюжку,
Мама все частіше почала плакати ночами на кухні. З татом вони не спілкувались, а якщо і починали, то закінчувалось усе літаючим посудом і голосінням. Ми хоч і були малими, але розуміли уже що і до чого. Тому однієї такої ночі я підійшла до мами і обійнявши сказала: «Я все знаю. Я дуже хочу братика, або сестричку. Я допоможу тобі у всьому і завжди. Ти тільки не роби, як каже тато і бабуся. Я люблю уже ту дитинку і сестричка теж любить»
Думка про те, щоб мати ще одне дитя, навіть не приходила моїм батькам в голову. Переживши серйозну недугу після моєї появи, ледве зводячи кінці з кінцями і нескінченно
До мене приходила дружина мого чергового залицяльника. Плакала, щось там про дітей розповідала. А мені аж в душ після тієї розмови захотілось. Одне єдине у мене запитання було: нащо вона з таким живе, та ще й дітей йому подарувала?
До мене приходила дружина мого коханого. Розпочалося зі сцени, а закінчилося сльозами, як у поганому романі. З її чоловіком я познайомилася приблизно  пів року як, але тільки близько
Галина Степанівна все ж одягала годувала і навіть вивчила свою нелюбу меншу доньку. Коли ж Даринка прийшла знайомити батьків зі своїм майбутнім чоловіком, ледь глянувши на обранця доньки тицьнула їй кілька тисяч (а при союзі, то був цілий статок) і сказала: — Усе! Більше ти не дитина і я не повинна тобі абсолютно нічого. Хочеш, за ці гроші весілля справляй, хочеш дім купуй, або он – у річку вкинь. У тебе є уже освіта, цього більш ніж досить. Живи далі, як знаєш, – і буквально випхала молодих за двері
Ото пересудів було! Ще б пак! Даринка маму у сестри забрала. Доглядати буде. І хто ж про таке міг подумати, га? Напевне й старенька Бубениха таке й в
– Мам, ти вже своє віджила, дай і нам пожити, квартира ж все одно перейде мені у спадок. Чому б відразу не зробити в ній все так, як ми хочемо? Ми ж тебе не виганяємо, тобі в маленькій кімнаті буде зручно, все під рукою. Зате в старості буде кому склянку з водою подати, ми з Інною тебе не покинемо
Олена В’ячеславівна вийшла на пенсію. На роботі її з пошаною провели, говорили багато теплих слів і побажань. Залишитися працювати далі ніхто не пропонував, та й вона сама не
Тані було неприємне нагадування про зайві кілограми, але в цьому була вся Марина Юріївна. Вона вважала себе ідеальною, а інших поголовно критикувала в плані фігури, зовнішності, смаку. Та й багато чого ще. Таня вже звикла і не ображалася. Колись жінка прилюдно обізвала парфуми Тані “відстійними” і стало зрозуміло, що за язиком вона не стежить
Таня ледь поклала однорічного синочка Федора на обідній сон і тут же отримала повідомлення від свекрухи: “Буду у вас через п’ять хвилин”. Дівчину ця звістка не особливо порадувала.
Коли наш будинок був практично готовий, то я вирішила покликати в гості своїх подруг. Вони з радістю погодилися. Але, коли прийшли, відразу почався якийсь негатив і підсміювання. Чоловік був з ними солідарний, весь вечір сидів і сміявся над мамою
Я завжди була близька зі своєю мамою. Ми рідко коли розлучалися, були, як дві подружки. І навіть, коли я вийшла заміж, ми з чоловіком переїхали жити до моєї

You cannot copy content of this page