Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Через тиждень після нашого візиту до доньки, вона заявила, що збирається подавати документи на розлучення. З одного боку я була рада, що донька вирішила піти від цього чоловіка. Але з іншого – у них спільне майно, яке тепер потрібно буде ділити навпіл

Після узаконення шлюбу донька, подаровану нами двокімнатку обміняла на трикімнатну. Заощадження на покупку більшого житла були спільні з її чоловіком. Тепер вони розлучаються і той вимагає поділу майна. А хто поверне донці її житло?

Коли донька закінчувала школу, ми з чоловіком вирішили зробити їй приємний подарунок і подарували двокімнатну квартиру. Наших накопичених за 20 років шлюбу заощаджень вистачило на цілком собі пристойне житло в центрі міста. В основному донька не жила там, а зрідка проводила вечори з подругами або друзями. Але коли наша дівчинка вийшла заміж, вона прийняла рішення продати подаровану нами з батьком квартиру. З новоспеченим чоловіком вони скинулися грошима і змогли обміняти дві кімнати на просторішу троячку. Я була трохи засмучена, адже з чоловіком витратила чимало зусиль, щоб купити доньці власне житло. А тепер замість нього «спільна» квартира, на покупку якої за великим рахунком вклалася тільки моя донька. Я тоді відчувала, що цей продаж житла не до добра.

Донька і зять прожили в шлюбі трохи більше двох років. За два роки сімейного життя у них так і не з’явилися дітки, зате з’явилася купа образ, сварок і розбіжностей. Коли ми з батьком приїжджали до них в гості в останній раз, то взагалі були здивовані, як вони раніше жили разом. Між ними як чорна кішка пробігла. З найменшої дрібниці донька робила проблему  для свого чоловіка, а той не мовчав і також огризався. Навіть при нас з батьком молодята не церемонилися. Я зрозуміла, що скоро справа дійде до розлучення. Так і сталося. Через тиждень після нашого візиту до доньки, вона заявила, що збирається подавати документи на розлучення. З одного боку я була рада, що донька вирішила піти від цього чоловіка. Але з іншого – у них спільне майно, яке тепер потрібно буде ділити навпіл.

Коли донька зібрала необхідні документи і пішла в РАЦС, зять заявив, що просто так він її не відпустить. Я думала, у нього прокинулися почуття і все таке, але немає. Чоловік зажадав повного поділу майна в рівних правах. Тобто за законом, все, що нажито подружжям за час шлюбу, має бути поділено навпіл. А це їх спільна трикімнатна квартира. Але всі ми знаємо, що майже всі гроші на її покупку внесла моя донечка, а її колишній вклав тільки невеликий відсоток. А тепер виходить їй потрібно віддати половину квартири своєму колишньому, щоб він підписав документи на розлучення. А де ж справедливість?

Цей екземпляр хоче нажитися на моїй дитині, а я буду просто так стояти осторонь? Ні вже, такого не буде. Я по-любому повинна щось придумати, щоб відвадити від неї цього нахлібника. Як вона взагалі могла з ним жити, якщо він такий жадібний і меркантильний? Як допомогти дочці повернути її житло?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page