Чоловік моєї приятельки виїдає їй сіру речовину чайною ложечкою вже років двадцять. Скільки їх пам’ятаю, дружинонька ніколи не дотягувала до ідеалу. То недостатньо худа, то мало блондиниста-брюнетиста, то котлети не пишні потрібною пишністю

То діти не тієї вихованості вийшли, на яку чоловік-здобувач (а він реальний здобувач, не причепишся) розраховував.

Тягне її тягне до досконалості, але як тільки вона піднатисне в якомусь черговому пункті, як тут-таки виявляється нова невідповідність і знову “по колу”.

Їх обох це цілком влаштовує, не засудження заради завела я цю розмову, просто після чергової розмови з подругою, що безкінечно вдосконалюється навіяло-згадалося.

Ще одна наша приятелька – Тетяна, в черзі за красою простояла вхолосту. Два косих сажні в плечах, зріст метр вісімдесят, нога, “як під хорошим старцем” сорок третього розміру, на голові лебединий пух, що сяк-так перетворюється на подобу зачіски за допомогою “хімії” і пергідролю, і косоокість, що розходиться, особливо помітна, коли Танюшка перекидає “два по двісті” (а менше, при її конфігурації просто сенсу немає вживати).

Якщо ви раптом подумали, що Тетяна зі своїм набором “принад” живе в гордій самоті – помиляєтеся. У неї чудовий чоловік-красень і добряк, який обожнює свою Танюшку до нестями. Ніщо його в коханій жінці не бентежить, крім одного. Чоловік не п’є зовсім і ніколи не пив, ось такий дивний чоловік. А Танюшка, навпаки, рада раз в тиждень, строго по п’ятницях “намахнути, щоб не стати нервовою” (робота у неї “і небезпечна і важка). І не завжди виходить “два по двісті”. Залежно від ситуації на небезпечній роботі буває і  три рази по двісті, а то й по чотири. Але додому завжди на своїх ногах. Там коханий чоловік з умитими – причесаними дітьми дружину чекає.

Тетяна заносить своє єство плавця-олімпійця в дім, на порозі її зустрічає чоловік. Обережно картає свою кохану: “Танечко, ну так-же не можна, ти ж дівчинка, я ж просив”.

На що Тетяна презирливо фиркає, і з великосвітською інтонацією, злегка порикуючи, вимовляє: “Знаєш що, раз взяв красуню – то вже терпи!”

Беріть до уваги, дівчата. Переконати чоловіка можна в чому завгодно, за однієї умови – якщо він вас кохає…

Автор: Уляна Mеншикова.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page