Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Чоловік моєї приятельки виїдає їй сіру речовину чайною ложечкою вже років двадцять. Скільки їх пам’ятаю, дружинонька ніколи не дотягувала до ідеалу. То недостатньо худа, то мало блондиниста-брюнетиста, то котлети не пишні потрібною пишністю

То діти не тієї вихованості вийшли, на яку чоловік-здобувач (а він реальний здобувач, не причепишся) розраховував.

Тягне її тягне до досконалості, але як тільки вона піднатисне в якомусь черговому пункті, як тут-таки виявляється нова невідповідність і знову “по колу”.

Їх обох це цілком влаштовує, не засудження заради завела я цю розмову, просто після чергової розмови з подругою, що безкінечно вдосконалюється навіяло-згадалося.

Ще одна наша приятелька – Тетяна, в черзі за красою простояла вхолосту. Два косих сажні в плечах, зріст метр вісімдесят, нога, “як під хорошим старцем” сорок третього розміру, на голові лебединий пух, що сяк-так перетворюється на подобу зачіски за допомогою “хімії” і пергідролю, і косоокість, що розходиться, особливо помітна, коли Танюшка перекидає “два по двісті” (а менше, при її конфігурації просто сенсу немає вживати).

Якщо ви раптом подумали, що Тетяна зі своїм набором “принад” живе в гордій самоті – помиляєтеся. У неї чудовий чоловік-красень і добряк, який обожнює свою Танюшку до нестями. Ніщо його в коханій жінці не бентежить, крім одного. Чоловік не п’є зовсім і ніколи не пив, ось такий дивний чоловік. А Танюшка, навпаки, рада раз в тиждень, строго по п’ятницях “намахнути, щоб не стати нервовою” (робота у неї “і небезпечна і важка). І не завжди виходить “два по двісті”. Залежно від ситуації на небезпечній роботі буває і  три рази по двісті, а то й по чотири. Але додому завжди на своїх ногах. Там коханий чоловік з умитими – причесаними дітьми дружину чекає.

Тетяна заносить своє єство плавця-олімпійця в дім, на порозі її зустрічає чоловік. Обережно картає свою кохану: “Танечко, ну так-же не можна, ти ж дівчинка, я ж просив”.

На що Тетяна презирливо фиркає, і з великосвітською інтонацією, злегка порикуючи, вимовляє: “Знаєш що, раз взяв красуню – то вже терпи!”

Беріть до уваги, дівчата. Переконати чоловіка можна в чому завгодно, за однієї умови – якщо він вас кохає…

Автор: Уляна Mеншикова.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page