Усього батьківських субот у церковному році п’ять, але тільки дві з них називаються «Вселенськими».
З одної починається час Великого посту – це субота перед початком Масляної, вона називається м’ясопустною.
Друга – наприкінці великого церковного циклу, що включає піст, Великдень і 50 днів після Великодня.
Закінчує весь цей період свято Святої Трійці, а перед нею відзначається троїцька Вселенська батьківська субота.
Вселенські вони тому, що лише у ці дві суботи священики у церкві читають особливі молитви.
У ці дні прийнято поминати всіх вірних Христу християн, які нас покинули на завжди.
Звичайно, поминальні події є в кожній релігійній культурній традиції.
Але для християн важливо, що ця пам’ять про небіжчиків переходить із пам’яті про своїх предків і батьків на порядок поминання всіх дітей єдиного Бога.
Усіх, хто будь-коли вірував у Христа. Тому що духовна спорідненість вища за родову. Християнство це стверджує та сповідує.
Цього дня Церква згадує всіх християн, які відійшли у вічність, бо у Бога, як відомо, всі живі.
Тому М’ясопустна і Троїцька батьківська субота називаються «Вселенською»: вони загальні та всеосяжні.
