Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
— Донечко, зроби це не заради нього. Заради мене. Адже і я всі ці роки живу наче зрадниця. Допоможи мені виправдатися в його очах – і Юля не змогла їй відмовити. А потім пошкодувала, ой, як же ж пошкодувала

Сина Віктор любив – і з коляскою гуляв, і з ложечки годував, і не боявся залишитися з ним, коли Тані треба було сходити в поліклініку. Коли дитина підросла, Віктор сам відводив його в дитячий садок, а в вихідні по дві години гуляв на майданчику біля будинку, поки дружина прибирала квартиру.

Таня була щаслива. Її подруги скаржилися, що їхні чоловіки взагалі до дитини не підходять, відмовляючись тим, що це “не чоловічі справи” і взагалі, він не вміє і боїться нашкодити малюкові. А її Віктор нічого не боїться! Чудовий батько! І вона з гордістю розповідала всім, як чоловік допомагає їй з дитиною.

Коли чоловік попросив її “сходити за другим”, вона навіть не сумнівалася: матеріальне становище у них стабільне, житло є, батько з Віктора відмінний, а вона сама завжди мріяла, щоб у неї було двоє дітей. Єдине, в чому подружжя не зійшлися – це в запиті на стать дитини. Віктор хотів другого сина, а Таня мріяла про дівчинку.

Юлечка з’явилась в термін, абсолютно здорова і дуже красива – принаймні, так здавалося Тані. А ось Віктор її захоплення не поділяв. Побачивши дочку після виписки, він, насупившись, поцікавився, чому у неї такі темні очі і таке світле волосся. Таня нічого не підозрюючи розсміялася і сказала, що такі очі – у всіх новонароджених, справжній колір з’являється не відразу, а волосся – це не волосся, а пушок. До того ж, багато дітей, що народилися світленькими, незабаром починають темніти.

Віктор покивав і сперечатися не став. Але з першого дня Таня побачила, як змінилося його ставлення і до доньки, і до неї самої. Ні, він нічого такого не говорив, але в відносинах з’явився холодок, відстороненість, байдужість. А іноді Тані здавалося, що чоловік поглядає на неї з якоюсь гидливістю.

Дочка росла, а тріщина між подружжям поступово перетворювалася в прірву, тим більше, що Віктор шукав в Юлі свої риси і не знаходив – дівчинка була копією мами. Проте, дружині він нічого не говорив про свої підозри. Він не хотів розлучення, тому що його, в принципі, все влаштовувало. Та й сина він любив. Однак образа гризла його постійно.

У компанії перевірених друзів він, трохи перехиливши, ридав

— Не можу я так більше! Чужу дитину, як свою, виховую! І розлучитися не можу – Таня сина забере відразу, бачитися з ним не дасть, а сина я люблю – мужики крутили головами і висловлювали різні думки.

Звичайно, про ці розмови Таня й гадки не мала, поки одна з дружин друзів не підслухала чергову бесіду і з цікавості запитала у Тані – як, мовляв, ти зуміла це все провернути? І чим чоловіка приворожила, що він після цього від тебе не йде?

Таня була вражена і ображена до глибини душі. В той же день вона зажадала у чоловіка відповіді – як він сміє так про неї говорити?

— Повинен же я якусь віддушину мати, – приголомшив її Віктор, – ти і так з мене посміховисько зробила.

Тетяна каялася і клялася, що він помилився, що у неї ніколи і в думках нічого подібного не було, що Віктора вона любить всією душею і навіть уявити собі не може, щоб хоча б просто подивитися на іншого чоловіка. Віктор слухав, не перебиваючи, а потім сказав, що йому треба подумати.

— Раз маски вже знято, давай більше не будемо прикидатися, – сказав він їй через кілька днів. – Я дуже втомився за ці роки жити в удавання і брехні. Я більше так не можу. Нам треба пожити окремо.

Пропозиція “пожити окремо” дуже часто буває провісником швидкого розлучення. У Віктора і Тетяни вийшло саме так. Уже через кілька місяців Тетяна з дітьми повернулася до батьків, а Віктор став вільним чоловіком.

До його честі слід сказати, що він не відмовився виплачувати аліменти на обох дітей. Правда повернув він все так, що зарплата у нього мінімальна, тому платив сущі копійки. Офіційно. Але сина він любив і дуже переживав розлуку з ним. Тому сина Віктор часто забирав до себе, навіть тоді, коли у нього з’явилася інша жінка. Він купував дитині гарний одяг, оплачував секцію у-шу і репетитора з математики. Про дочку він не згадував взагалі.

Роки йшли, діти виросли, а їх батьки почали старіти і сили їх покидали. Одного разу син подзвонив Тані і сказав, що Віктор тяжко занедужав. Настільки, що його може врятувати тільки донор. Він сам уже здав аналізи, але, на жаль, в якості донора не підійшов – збіглося занадто мало показників.

І Таня, яка, незважаючи ні на що, все ще любила чоловіка – настільки, що навіть заміж більше не вийшла, кинулася телефонувати Юлі з проханням врятувати батька.

— Батька? – здивувалася дочка. – А він у мене взагалі є? Щось не пригадую.

Але Таня вміла переконувати. Вона благала дочку хоча б здати аналізи на сумісність. Батько – хороша людина, він просто помиляється. А зараз він все зрозуміє

— Вибач, мам, мені це вже не треба, – впиралася Юля, але в її голосі вже з’явився сумнів, і Таня довела справу до кінця.

— Донечко, зроби це не заради нього. Заради мене. Адже і я всі ці роки живу наче зрадниця. Допоможи мені виправдатися в його очах – і Юля не змогла їй відмовити.

Аналізи показали дуже хорошу сумісність, Юля була для батька ідеальним донором. Пересадку йому зробили, і він пішов на поправку.

Таня з Юлею прийшли провідати його, як тільки їм дозволили.

— Тато – Юля простягнула руки до батька з бажанням нарешті обійняти його, як мріяла все своє життя, але була зупинена його жестом – ні.

— Я, звичайно, вдячний, що ви допомогли мені – спасибі велике. Без твоєї допомоги я, швидше за все, вже був би на тому світі, але… Навіть моя подяка в наших відносинах нічого не змінить. Я тут запитував у чоловіків – навіть стороння людина може бути донором. Не обов’язково родич. Пощастило мені знайти підходящого. Але наша сумісність абсолютно нічого не доводить. Так, я дуже вдячний, і думаю, що цей вчинок повною мірою спокутував твою, Таня, вину переді мною.

— Але, як же, – залепетала Таня, а Юля взяла її за руку:

— Йдемо, мама!

А Таня дивилася тільки на колишнього чоловіка і ще намагалася йому щось пояснити.

— Ми тест зробим, ми доведемо що це твоя дитина.

— Купити можна все, що забажаєш. Я маю лиш сина, Ця дівчина мені ніхто. – і заплющив очі даючи зрозуміти, що розмову завершено.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page