Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Донька просить давати їй більше кишенькових грошей. Але ж ми і так даємо їй достатньо. Сестра заявляє, що ми безвідповідальні, але де?

Кожній матусі знайоме це відчуття. Спочатку ми чекаємо, коли малюк почне спати ночами, потім, коли він піде, коли заговорить, піде в школу і так далі. Я теж мріяла про якнайшвидшу самостійність моєї дочки. А потім я і не помітила, як їй уже й п’ятнадцять років.

Тепер ми переживаємо з нею підлітковий період, до якого я була абсолютно не готова. Моя дівчинка стала дуже норовливою, у нас постійно виникають непорозуміння. Може я вже забула свою юність, але мені здається, що ми не так прагнули вразити своїх однолітків, як теперішня молодь. Можливо, тому що в наш час не було соціальних мереж, де б ми спостерігали показну розкіш. Та й такого вибору іграшок тоді не було. Їм зараз то айфони подавай, то колонку, то круті навушники. Всі намагаються заробити авторитет за допомогою дорогих гаджетів.

Крім інших приводів для непорозумінь, дочка постійно дорікає мені тим, що я даю їй мало кишенькових грошей. Мені здається, що сума в п’ятсот гривень більш ніж достатня для п’ятнадцятирічної дівчини. Однак дочка стверджує, що її друзям батьки виділяють по дві-три тисячі на тиждень. І, що через те, що у неї особистих грошей тільки п’ятсот гривень з нею не хочуть товаришувати.

Щотижня, під час видачі грошей, дочка просить дати їй хоча б тисячу. Наша сім’я може дозволити собі збільшити витрати кишенькових грошей для дитини, але я просто не бачу потреби в цьому. Радилася з чоловіком з цього приводу, так він теж проти того, щоб давати доньці більше грошей. Тим більше, зараз стільки випадків, коли підлітки витрачають ці гроші на усіляку бридоту. А вони купують їх зі своїх же кишенькових грошей. А батьки навіть не здогадуються про це до тих пір, поки не стає вже пізно.

Зазвичай після школи дочка йде погуляти з друзями. Але в той день вона після уроків закрилася в кімнаті і декілька годин не виходила звідти. Коли я підійшла до її кімнаті, то почула звуки плач. Поговоривши з донькою, я з’ясувала, що в цей день друзі вирушили в кафе без неї. Коли ж вона запитала чому її не запрошено, ті відповіли, що сенс її з собою брати, якщо вона в кінці тижня уже не має ні копієчки.

Я звичайно розумію свою доньку – образилась на нас. Але ж це саме вона не зекономила свої ж кошти. Якщо маєш п’ятсот, то повинна розуміти, що повинна якось економити. Моя сестра узагалі сказала, що ми не з цієї планети. Мовляв наша дитина ходить до елітної школи, де навчаються діти забезпечених батьків, тому ми повинні давати дитині необхідну суму. за її словами це не примха і не каприз. а необхідність, а якщо ми вирішили зекономити, то краще перевести дитину у просту школу. де вона буде в своїй тарілці.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page