Кожній матусі знайоме це відчуття. Спочатку ми чекаємо, коли малюк почне спати ночами, потім, коли він піде, коли заговорить, піде в школу і так далі. Я теж мріяла про якнайшвидшу самостійність моєї дочки. А потім я і не помітила, як їй уже й п’ятнадцять років.
Тепер ми переживаємо з нею підлітковий період, до якого я була абсолютно не готова. Моя дівчинка стала дуже норовливою, у нас постійно виникають непорозуміння. Може я вже забула свою юність, але мені здається, що ми не так прагнули вразити своїх однолітків, як теперішня молодь. Можливо, тому що в наш час не було соціальних мереж, де б ми спостерігали показну розкіш. Та й такого вибору іграшок тоді не було. Їм зараз то айфони подавай, то колонку, то круті навушники. Всі намагаються заробити авторитет за допомогою дорогих гаджетів.
Крім інших приводів для непорозумінь, дочка постійно дорікає мені тим, що я даю їй мало кишенькових грошей. Мені здається, що сума в п’ятсот гривень більш ніж достатня для п’ятнадцятирічної дівчини. Однак дочка стверджує, що її друзям батьки виділяють по дві-три тисячі на тиждень. І, що через те, що у неї особистих грошей тільки п’ятсот гривень з нею не хочуть товаришувати.
Щотижня, під час видачі грошей, дочка просить дати їй хоча б тисячу. Наша сім’я може дозволити собі збільшити витрати кишенькових грошей для дитини, але я просто не бачу потреби в цьому. Радилася з чоловіком з цього приводу, так він теж проти того, щоб давати доньці більше грошей. Тим більше, зараз стільки випадків, коли підлітки витрачають ці гроші на усіляку бридоту. А вони купують їх зі своїх же кишенькових грошей. А батьки навіть не здогадуються про це до тих пір, поки не стає вже пізно.
Зазвичай після школи дочка йде погуляти з друзями. Але в той день вона після уроків закрилася в кімнаті і декілька годин не виходила звідти. Коли я підійшла до її кімнаті, то почула звуки плач. Поговоривши з донькою, я з’ясувала, що в цей день друзі вирушили в кафе без неї. Коли ж вона запитала чому її не запрошено, ті відповіли, що сенс її з собою брати, якщо вона в кінці тижня уже не має ні копієчки.
Я звичайно розумію свою доньку – образилась на нас. Але ж це саме вона не зекономила свої ж кошти. Якщо маєш п’ятсот, то повинна розуміти, що повинна якось економити. Моя сестра узагалі сказала, що ми не з цієї планети. Мовляв наша дитина ходить до елітної школи, де навчаються діти забезпечених батьків, тому ми повинні давати дитині необхідну суму. за її словами це не примха і не каприз. а необхідність, а якщо ми вирішили зекономити, то краще перевести дитину у просту школу. де вона буде в своїй тарілці.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
