Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
– Досить уже моїм дітям хліб і булки купувати! Краще щомісяця мені гроші давай, а я вже сама купуватиму, що потрібно, – без краплі сорому заявила багатодітна сусідка

У мене є сусідка на ім’я Тетяна, яка живе зі мною в одному під’їзді, тільки на другому поверсі. Жінка одна виховує шістьох дітей, а зараз носить сьому дитину. І вона, не соромлячись, ходить по всім сусідам і просить їжу і одяг для дітей. У неї це вже увійшло в звичку. Я розумію, піднімати одній таку кількість дітей дуже складно, але навіщо їх тоді у світ приводити у такій кількості, якщо не маєш коштів для гідного існування?

Мені дуже шкода дітей, тому я періодично купую їм хліб і різні булочки. Сусіди теж намагаються підтримати цю сім’ю. Але у нас немає можливості на постійній основі забезпечувати цю сім’ю всім необхідним, адже у нас є і свої діти, яких потрібно забезпечувати. А багатіїв серед мешканців, на жаль, немає.

А нещодавно Тетяна підійшла до мене з проханням не годувати її дітей булками, а краще вже віддавати їй гроші. Її нахабство мене ніби холодним душем умило і я їй відповіла, щоб вона не чекала від мене більше ніякої допомоги.

Її реакція була, м’яко кажучи, несподіваною. Вона залементувала, звинувачуючи мене в тому, що мої діти одягаються краще, ніж її, але ж вони нічим не гірші. Ще вона приводила аргументи з приводу того, що не може піти працювати, і у неї немає сильного чоловічого плеча. Почала говорити, що я не їй відмовляюся допомагати, а її дітям! На що я їй відповіла, що вона, як мама, повинна сама дбати про своїх дітей, а не чекати допомоги від когось.

Після цього інциденту я перестала допомагати Тетяні.

Нещодавно, повертаючись, додому, зустріла сусідку, Галину Семенівну, яка живе з Тетяною на одному сходовому майданчику. Вона мимоволі стала свідком нашої з Танею нестандартної розмови. Жінка мені розповіла історію життя багатодітної мами. Виявляється, раніше вона була зовсім іншою людиною. У неї був чоловік, від якого вона мала свою першу дитину. І жили вони дуже і дуже добре. Але в якийсь момент, Тетяна почала періодично стрибати в гречку, а чоловік не став такого терпіти і пішов з сім’ї.

А вона продовжувала приводити чоловіків приводячи у світ по дитині від кожного з них. Якось Галина Семенівна запропонувала їй влаштуватися на роботу, а дітей віддати їй під нагляд. На що Тетяна відповіла, що їй немає потреби працювати, так як держава виплачує їй на кожну дитину гідну суму, плюс до цього, ще й сусіди допомагають.

Вона вже зовсім сором втратила, вимагаючи від сусідів допомоги, якщо вони самі цього не роблять. Хоча державних грошей їй цілком вистачає. Зрештою, Галина Семенівна, теж перестала допомагати Тетяні.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page