– Іриночко, Євгеній, пустіть пожити. Син привів в мою однокімнатну квартиру нову жінку, а раптом там складеться, а раптом вона його доля, а раптом хороша, а раптом, а раптом. Я довго не затримаюся, а вам допоможу: діток зі школи і садка забирати буду, готувати буду. І куди мені, якщо не до вас? – так казала моя свекруха стоячи на порозі з валізою рік тому. Тепер же залишати мій дім вона не збирається. Орендована квартира їй не до вподоби – своя ж є. Але там син з двома дітьми і йому ми чомусь повинні зняти житло, аби свекруха змогла повернутись в свій дім

Я не вважаю, що ми зобов’язані дорослого сина свекрухи і його сім’ю забезпечувати житлом і знімати їм квартиру.

Відразу скажу, що у мене квартира моя, трикімнатна, придбана мною особисто в убогому стані задовго до шлюбу. Стан був не просто морок. Навіть вхідні двері були не на петлях, а притулені до дверного отвору. Але мене влаштувала ціна, все інше поступово було зроблено. Але мова не про це.

Коли я познайомилася з чоловіком, квартира була відремонтована і в двох кімнатах і в кухні вже були меблі, затишок, тепло і життя.

Гарний, видний, розумний, як в такого по вуха не закохатись? Через три місяці з моменту нашого знайомства він переїхав до мене. Одружилися, в порожній кімнаті зробили дитячу і одразу одне за одним у нас пішли дітки. Двоє погодок.

Все добре і життя прекрасне! Але в один холодний жовтневий вечір три роки тому наш спокій порушила свекруха. Прийшла до нас з валізою і сльозами:

– Іриночко, Євгеній, пустіть пожити. Син привів в мою однокімнатну квартиру нову жінку, а раптом там складеться, а раптом вона його доля, а раптом хороша, а раптом, а раптом. Я довго не затримаюся, а вам допоможу: діток зі школи і садка забирати буду, готувати буду. І куди мені, якщо не до вас?

Плакала і ридала. Впустили, дали притулок, найбільшу кімнату віддали.

Свекруха не на пенсії, правда, з дітьми у вихідні допомагала, в свою квартиру і дорогу забула. Там же менший життя влаштовує з молодою дружиною і двома дітьми. Одну дитину йому нова дружина подарувала, одна дитина у дружини вже була.

Колись свекруха купила дві квартири своїм синам: квартиру мого чоловіка продали, аби вилікувати свекра, а от його брат залишив свою першій дружині і дітям.

Менший нажив з першою дружиною двох дітей і розлучився, квартиру їм залишив. Зараз там живе його колишня дружина з трьома дітьми і новим чоловіком. Той теж з благородних, колишній сім’ї квартиру залишив.

Прийшов менший син після розлучення жити куди? Правильно! До матері в однокімнатну!

— Мамо, я ось у тебе перепочину, крила підлікую, пір’я підчищу і полечу на свободу! Я вільний, я можу і багато чого хочу!

Але щось пішло не так. Чи то крила не встиг розправити, чи пір’я вичистити, як привів до матері нову дружину …

Під час відпустки свекруха кожні вихідні приводила до нас погостювати онуків першої дружини сина, “онука” другої дружини, часто з ночівлею. Іноді навіть привозила дворічного малюка. А воно нам треба?
Ми в вересні попросили свекруху якось вирішувати своє житлове питання. Були сльози й сцена.
Довелося розмовляти з її молодшим сином. Він з материнської квартири йти не збирається.

— А чого. власне? А куди? А двоє дітей, а зарплати маленькі на життя і комуналку ледве вистачає.

Останнім часом у нас зі свекрухою дуже натягнуті стосунки. Мені навіть додому після роботи не хочеться повертатися. Поговорила з чоловіком і попросила його вирішити питання з місцем проживання мами інакше ми розлучимося.

Він остовпів. Як? Куди подіти маму? Не на вулицю ж виставляти?

Порадила зняти мамі однокімнатну квартиру, гроші, які вона заробляє зробити це дозволяють. Його ж мама категорично відмовляється жити в орендованій квартирі. Вона заявила, що ми повинні зняти двокімнатну квартиру сім’ї її молодшого сина, а вона піде жити додому. Тільки за такої умови вона звільнить мою кімнату від своєї присутності і вічних онуків на гостині у неї.

Я попередила, якщо через тиждень вона не піде, то я просто виставлю її речі до під’їзду. А що робити? Які є варіанти? Я не вважаю, що ми зобов’язані її дорослого сина і його сім’ю забезпечувати житлом. Ми впустили її максимум на пів року і ніхто не примушував її віддавати квартиру сину.

Може я й справді, як каже свекруха, бездушна, але усьому є межа. Я не милиця на яку постійно можна опиратись і користуватись не дивлячись ні на що. я стала рукою допомоги у певний час. Далі вже якось самі.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.