Без рубрики
Історії, які доводять, що оцінки нічого не означають в дорослому житті

У школі я був двієчником, а зараз працюю з ключовими клієнтами в компанії Google. За загальною успішністю я був одним з трьох, напевно, гірших в класі і в підсумку був змушений змінити школу.

У двох інших все теж добре, наскільки я знаю, — успішні, креативні хлопці. А найгірший, наскільки я пам’ятаю, учень з паралельного класу, з яким ми прогулювали уроки в туалеті (нас обох часто виганяли з класу, і треба було десь перечекати до дзвінка, не зустрівши завуча) — висхідна зірка нашого футболу, «Моуріньо», пройшов шлях від перекладача до тренера і керує однією з дитячих команд «Зеніту».

Головний двієчник в моєму класі став моряком далекого плавання, за останній рік 2 рази ходив до Латинської Америки, об’їздив півсвіту, навчався в Петербурзі, на днях у нього народилася дитина. Діти, запам’ятайте: оцінки — фігня.

Я була абсолютно закоренілою трієчницею в звичайній середній школі, стабільно пасла задніх по всіх предметах (крім малювання і музики). А тепер я працюю в великій компанії в Мадриді.

У мене рідкісна професія: я traffic broker (media buyer). До того ж у мене ще й рідкісна спеціалізація. Нас у всій Європі якщо і набереться сотня, то добре. Викладаю в престижній іспанської вищій школі digital-маркетингу. Пригадую вчительку літератури, яка передбачала мені майбутнє прибиральниці. Сміюся.

Наш двієчник працює нейрохірургом. Він кидав монетки в шиньйон хімічки, обзивав всіх печенігами, слухав дуже важкий метал, стрибав на аркуші гіпсокартону.

Ближче до 9-го класу він допомагав мамі в редакції журналу про город і посіви. А після школи пішов в медучилище, працював на швидкій, потім вступив до медакадемії. Успішно закінчив її і тепер шановний лікар. Продовжує слухати метал і грає в такій же групі heavy metal. Він крутий.

Зараз я засновник і власник мережі «Циферблат». Поміняв 7 різних шкіл і всюди був трієчником-двієчником. Я не хотів займатися тими предметами, які мені були нецікаві, в їх число увійшли всі точні науки.

Коли з’ясувалося, що в 10-му класі можна мати одну двійку в році, я просто перестав відвідувати алгебру. Також я принципово не відповідав шкільній програмі там, де мені не подобалися вчителі. Зараз мої дворові друзі працюють на простих роботах: менеджери, мерчандайзери, водії, відрядні працівники і т. l. Нічого видатного немає. Втім, як і у більшості хорошистів і відмінників.

Мій дядько був моторошним двієчником, зокрема з хімії. Dxbntkmrf його терпіти не могла, тільки те й робила що давала стусани і пророкувала життя в злиднях з мітлою.

Через роки до дядька дійшло, що хімія — це дуже цікавий предмет і його покликання. Той закінчив вуз за відповідною спеціальністю і захистив докторську. А недавно його запросили виступати на конференції хіміків. Під час виступу дядько помітив лікарів і якусь метушню на задніх рядах. Придивився, а там його вчителька, яку схопив удар, коли вона його впізнала.

Гірше за всіх в паралелі закінчив 9-й клас. Але без двійок, щось типу 9 трійок. А після школи — червоний диплом в універі, здобуваю другу вищу, 2,5 роки в найбільшому агентстві, потім 3 роки свій бізнес. Зараз думаю, як я можу зробити світ кращим. Вільно володію англійською та японською, вчуся грати на скрипці, займаюся йогою, збираю кубики Рубіка, захоплююся самоосвітою і саморозвитком. Оцінки — штука не важливf.

Університетські двієчники катаються на машинах, володіють своїм житлом, у них сім’я, діти. А я — випускник з червоним дипломом — пашу весь час, грошей вистачає тільки на оренду кімнати, про розваги я взагалі мовчу. Щось пішло неправильно, щось пішло не так.

З 3 метрів визначаю, що моя колекція пісочного годинника нерівно під вітражем. Бачу різницю в висоті ніби як однакових стільців в IKEA. Помічаю всі зміни в макіяжі, одязі, міміці друзів, знайомих, попутників. До 600 метрів визначаю відстань на око з точністю в 3 метри. По рухомій мішені 10/10 — з 300 метрів. Сім років розвідувальної школи і так у нас кажуть. І я двієчник.

У моєму класі були 3 головних двієчника. Один заснував благодійний фонд і надав реальну допомогу кільком сотням потребуючих. Другий працює випусковим редактором в одній великій газеті. Третій — це я, постійний автор великого журналу, а також спортивний оглядач.

Іронія долі. Аж до 11-го класу був круглим трієчником, мало не двієчником, іспити перездавав по 2 рази. Минуло 7 років. Вчора прийняв на роботу мою колишню однокласницю, яка закінчила із золотою медаллю і червоним дипломом.

Джерело

facebook