І жили вони собі у мирі і злагоді, аж поки не посипались у нього онуки. Ніби ж і радіти подрузі потрібно, але усе якось так навиворіт у них там, що до радості ой, як далеко. Тут уже, аби жебрачкою не залишитись з таким заміжжям

Є у мене одна знайома, пенсіонерка.

Життя склалось, але з особистим не надто. Заміж вийти вчасно не вдалось. Жила собі одна. Не розкошувала, але й не на одному хлібові з маслом сиділа.

І раптом, о диво, коли виповнилось майже п’ятдесят, на одному святі зустріла чоловіка.

Зійшлися, життя почало вибудовуватися потихеньку. Жили в злагоді і мирі, поки не з’явилися його онуки.

Спочатку подарувала йому онуків його старша дочка. Забігли в гості, показали онука, посиділи чаю попили. На тому і все до пори до часу.

Але ж онук почав підростати, потрібна була безкоштовна няня. Спочатку інколи: один раз принесли на кілька годинок, потім якось на цілий день, а потім і на всі вихідні дитину віддали. І переросло таке в звичку, ба навіть в обов’язок.

Гаразд, пережили …

Далі почався морок, для моєї подруги.

Онук виріс і пішов у школу, школа поруч з будинком, де живе моя знайома з чоловіком. Після школи забіжить, змете все з холодильника, і з плити (те, що наготовлено на цілий день).

Потім у внука басейн. Прибіг, знову – нагодуй, одяг покидав, прибери за ним, та ще ж наглянь, щоб уроки зробив.

А до всього хорошого, чоловік, гроші перестав давати. у нього ж діти і внуки тепер є.

— Донці три тисячі віддав, вона телевізор купує. Ну ти ж розумієш, я повинен допомогти.

Іншого разу уже онуку планшет потрібен, або меншій донці нове пальтечко до сезону. А моя знайома сама продукти за свої купує і комуналку оплачує. Прекрасно, що є підробіток, але ж тут уже й задумуватись починає. А чому вона. власне, повинна абсолютно чужих їй людей обслуговувати і годувати.

Все частіше згадує, як прекрасно і тихо жилось, до зустрічі з чоловіком. Просить у мене поради, як бути. А я й не знаю. Чи потрібен їй у п’ятдесят кавалер з таким “багажем”?

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page