Breaking News
Увечері наступного дня Надія, ошатна та гарна, з хвилюванням переступила поріг зазначеного закладу. Звичайно, вона дуже хвилювалася — а раптом він маленький, товстий чи лисий. Як тоді йому відмовити
Мама засмутилася. Допила свій чай і пішла з нашого дому. Три дні не приходила в гості. І я не йшла. Зате Остап з Юрком навідувались. Принесли їй продукти, випили чаю. А ввечері вмовляли мене піти до неї помиритись
В селі жаліли Оксану, що так собі життя спаскудила, але вже не стара діва, бо дитина – то надія і радість. Але ніхто вже її заміж не візьме. Так, ніби, її перед тим хапали
Я випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру
Любов Василівна рушила до ванної кімнати. Вона вже взялася за дверну ручку, коли почула з ванни щось підозріле. Шурхіт та інші звуки
Життєві історії
– Коли донька вперше розповіла про пунктик своєї свекрухи, я сміялась до сліз і просила у неї не звертати уваги. Але чим далі, тим менше сміху. Вона доводить до сліз і себе і онуків

– Дзвонить вчора сваха, ну, свекруха доньки, і я по голосу відчуваю, засмучена прямо мало не до сліз! – розповідає пенсіонерка. – Я навіть за заспокійливе ухопилась, думала, серйозне щось трапилося. А вона – «Зінаїда Антонівна, ну хоч ви на свою Віку вплиньте якось! Ви уявляєте, приходжу, а вони всі знову без тапочок домашніх по квартирі ходять! Діти бігають босі! ». І таким тоном це сказано, як ніби вони по снігу босоніж бігають, а не по підлозі в міській квартирі …

Через ті самі тапочки у свахи Зінаїди Антонівни, Марини Миколаївни, прямо якийсь пунктик. Здавалося б, дрібниця, але щоразу через таку дрібницю свекруха доводить і себе, і невістку до сліз.

– Ми цих тапки у домі зроду не носили ніколи! – розводить руками Зінаїда Антонівна. – Все життя босоніж, ну або в шкарпетках. Пол у нас чистий завжди, миємо регулярно. Тим більше, у домі тепло, опалення включили давно вже і у всіх. Віка так і звикла з дитинства, і сама так живе, діти вдома без взуття. Я сваху питаю, та навіщо ці ваші тапки потрібні взагалі? Так ви що, каже, без по квартирі це нонсенс! Інтелігентні люди повинні носити тапки у будинку і все тут!

Марина Миколаївна чомусь свято переконана, що всі пристойні люди, приходячи додому, знімають вуличне взуття і тут же обов’язково надягають домашнє. Синові, невістці і обом онукам вона надарувала цього домашнього взуття по кілька пар, і щиро не може зрозуміти, чому її подарунки ігноруються. Забувають, лінуються або спеціально хочуть її довести?

Кожен раз, прийшовши в гості і побачивши босі п’яти онуків, свекруха ледь не плаче:

– Де взуття ?! Так що ж це таке! Знову босоніж! Швидше взуватись! І вас і маму вашу я до порядку привчу, якщо її до мене ніхто не виховував!

 Марина Миколаївна любить онуків, останнє готова їм віддати. Ніколи не приходить в дім з порожніми руками, хоч булочку, але приносить. Діти теж її обожнюють. Одягнувши всіх в горезвісні тапочки, свекруха тут же перестає бурчати і стає ідеальною бабусею.

— З цим взуттям домашнім і сміх і гріх. Ніби дрібниця, але донька уже від одного голосу свекрухи підскакує уже. От нащо на порожньому місці бурю робити?

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page