У нас хороша сім’я, мені 33, чоловікові 36, синочку 5 років. Свекруха – чудова жінка, у неї був ювілей в минулому році – 60 років.
Ми з чоловіком дуже багато працюємо. Через останніх події зарплати знизились, авзимку взагалі сиділи без роботи , тому з грошима зараз не так добре, як завжди.
Доводиться трохи обмежувати себе. Звичайно, це не стосується дитини.
Садок закритий зараз, а свекруха завжди була рада посидіти з онуком. З садка вона його частіше нас забирала, сиділа до нашого приходу з ним. Часто вечеряли прямо вчотирьох.
Зовсім нещодавно, її ніби підмінили. Стала якась нервова і незадоволена, а останнього разу, так узагалі ошелешила:.
— Я що вам, доглядальниця? Я як на роботу сюди щодня. На роботі зарплату повинні платити.
Я навіть не знала, що я можу їй відповісти.
— Мамо, але ви ж бабуся і допомагаєте зі своїм рідним онуком, – хотіла сказати я, але тоді я промовчала.
Розповіла чоловікові (його тоді не було поруч). Він мені навіть не повірив, а після він почув це на власні вуха.
Якось ми виявили, що з наших заощаджень зникло аж 3000 гривень. Ми відразу зрозуміли, куди вони поділися. А після сама Катерина Іванівна сказала, що взяла “аванс”. Маячня якась…
Зараз свекруха до нас не ходить. З сином сидить моя сестричка. Поки у неї дистанційка в університеті, вона може собі дозволити.
Але що робити потім. Не розумію, може і правда платити за таке потрібно.
Як ви вважаєте? Якщо наймати няню, то я вже краще свекрусі платити буду, чи триматись від гріха подалі. Може, вона ще щось візьме без дозволу?
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.