У мене є знайомі, які на всьому економлять: їжі, одязі, засобах для побуту та інших необхідних речей. Хоча вони непогано заробляють і не їдять один хліб з водою. Гроші у них завжди є. Так що бутерброд з маслом і червоною ікрою можуть собі дозволити.
В гості я до них приходжу тільки коли є привід. А так дзвонимо один одному. А два тижні тому вони покликали мене на день народження глави родини. Після святкування я повернулася додому у ступорі.
У мої плани не входило йти в гості, так як ці знайомі живуть на протилежному від мене кінці міста. А день народження був у середу, тобто на наступний день потрібно на роботу. Однак потім передумала, тим більше, що на роботі я повинна була в цей день закінчити раніше.
У середу кинула в сумку подарунок, який купила, і відправилася на роботу. Святкування дня народження повинно було початися о четвертій годині. Тому на обідній перерві випила чай з двома пряничками. Тобто не стала наїдатися перед гостями, де мало бути застілля.
О четвертій я приїхала до знайомих. Господарю вручила подарунок і побажала здоров’я-щастя. Знайомій сказала, що хочу їсти, так як спеціально не їла, щоб спробувати всі її смачні страви. Звичайно, це був жарт. Однак знайома сказала, що зараз мене нагодує, все готово вже, а мені тільки за стіл потрібно сісти.
Всього гостей було разом зі мною шестеро і плюс господарі торжества. Коли я увійшла в кімнату, то побачила, що ніякого столу немає, а господарі вирішили зробити щось на зразок фуршету. У кімнаті не було стільців, а посидіти можна було тільки не дивані. Природно, хотілося після роботи нормально сісти і відпочити, а не тулитися з сімома людьми на невеликому дивані. Ну гаразд, нехай буде фуршет. Знайома вкотила невеликий круглий столик з їжею. І тоді я пошкодувала, що з’їла на обідній перерві так мало.
На столику було кілька невеликих тарілок з нарізками, і я навіть порахувала скільки шматочків (за це мені не соромно ні крапельки). Рівно по вісім шматочків в кожній тарілці. Вісім шматочків, сирокопченої ковбаси, яку я дуже люблю, шматочків шинки, сиру. А також вісім шматочків помідорів і вісім шматочків огірків. все було нарізано дуже тоненько, але при цьому красиво подано. Ще було два салати в крихітних піалах, які потрібно було набирати невеличкою ложечкою на щось подібне до сухарика. Фрукти теж розрахували на вісім чоловік. А такий «багатий» стіл був доповнений розбавленим мінеральною водою виноградним ігристим. Ось чим вони хотіли нагодувати шістьох гостей.
Я сиджу і повільно жую свою порцію ковбаси з сиром, а при цьому в животі бурчить від голоду і голосно, аж озираються усі. Навіть не стала тости підтримувати, куди голодній? Господиня трохи пізніше говорить:
— Зараз принесу гаряче.
Я зраділа, думала, що гаряченького хоч зараз наїмся досхочу. Але все виявилося не так райдужно. Знайома винесла гаряче, перераховувати не потрібно було. На тарілці лежали цілком обсмажені маленькі картоплини і запечені курячі ніжки. Кожному дісталося по одній. І смішно, і плакати хочеться! Загалом «добре» відзначили. Додому я їхала через півтори години і дуже голодна.
Біля будинку зайшла в магазин і купила продуктів, щоб нормально поїсти. Нічого я так і не зрозуміла, от чесно.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
