Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Марина чекає вже на другу дитину від мого чоловіка, але ж і я при надії теж. Влаштувала сцену, а мій суджений щиро дивується моїй реакції. За його словами абсолютно нічого надприродного в такому стані речей немає. Він в змозі забезпечити нас обох, а все інше – мої емоції

Всі говорять, що зраду чоловіка дружини обов’язково відчувають, але я нічого не відчувала. Все у нас було, як зазвичай – ні розпорядок дня у нього не мінявся, ніяких частих або раптових поїздок, незрозумілих телефонних дзвінків, матеріально забезпечував чоловік сім’ю завжди добре … Були, звичайно, і відрядження, і ділові зустрічі, але при його роботі (він бізнесмен) це ж нормально. Та й відносини у нас були рівні й спокійні, привітні і доброзичливі.

Занадто сильних почуттів і по молодості не було, у всякому разі я з розуму від любові не сходила, але чоловіка любила, як уміла. Одружилися ми по взаємній любові і ніколи не мали один до одного претензій ні з якого приводу. Так, що я нічого не підозрювала абсолютно точно. Тому, коли я випадково дізналася, що у мого чоловіка є фактично друга сім’я, це був кінець світу.

Я не могла повірити, що це – правда, настільки мені здавалося неймовірним, що мій порядний чоловік може кілька років приховувати від мене таке. І, перш, ніж з’ясовувати стосунки з ним, я вирішила дізнатися манівцями, наскільки все це правда. Зрештою, хіба мало що в житті буває: може бути, він з цією жінкою просто зустрічався до мене …

Але мої надії не виправдалися, вірніше, дійсно, він з цією жінкою почав зустрічатися до нашого знайомства. Вона навіть тоді подарувала йому дитину, але він одружився не на ній, а на мені, хоча з Мариною (це її ім’я) відносин не припинив. Я намагалася для себе виправдати його – це ж порядно з його боку не покидати дитину, допомагати їй. А те, що мені не говорив, так не хотів засмучувати.

Тільки зараз Ірина чекає на другу дитину теж від мого чоловіка. І я впри надії. Це означає, що він одночасно жив і з нею, і зі мною, що просто не вкладається у мене в голові досі. Якби хто сказав, що я потраплю в таке становище, не повірила б. Чоловік так радів, коли я сказала йому, що чекаю дитину – досі пам’ятаю, як його очі світилися щастям.

Після всього цього я зрозуміла, що потрібно поговорити з чоловіком. Він нічого заперечувати не став: так, він підтримує стосунки з Іриною, допомагає їй там росте донька, і вони дійсно чекають другу дитину. Він Ірину знає давно і любить її. І мене він теж любить і щасливий, що у нас буде дитина.

Ось ви щось розумієте ?! А він спокійно переконував мене, що нічого надприродного не відбувається, що все буде добре, адже ми так славно жили досі. І Ірина не заперечує проти того, що у батька її дітей є інша сім’я. Я спочатку думала, що зійшла з розуму, або ж він наді мною просто сміється … Але ні, чоловік все говорив серйозно. Я зрозуміла, що абсолютно не знаю людини, з якою жила ці роки.

Що для мене особливо неприємно – це його спокійне ставлення до ситуації. На його думку, нічого такого в цьому положенні немає, адже він нас обох любить, обох добре забезпечує. І чому б не жити так далі?

А у мене в голові не вкладається, як можна ділити чоловіка з іншою жінкою, як він може спокійно переходити з будинку в будинок, з ліжка в ліжко. Але чоловік мене вмовляв не вирішувати нічого зoпалу, подумати, адже він мене любить і дуже хоче від мене дитину.

Чоловік продовжує мене переконувати нічого не міняти в житті. При цьому він зовсім навіть не соромиться,  не обіцяє відмовитися від тієї сім’ї, щоб жити тільки зі мною. Навпаки, він весь час запевняє, що нічого такого, що так багато живуть, що все буде добре. Я вже майже прийняла рішення про розлучення, але мені так лячно, що моя дитина, яка прийде у світ через 3 місяці, з появи буде жити без батька.

Олена.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page