Мене батьки чоловіка не хочуть бачити на сімейних святах, хоч прямих сварок з ними ніколи не було. Просто виникла антипатія у свекрухи до мене. Ця ворожість триває вже п’ять років. У нас є дитина, ми живемо окремо, але таке ігнорування з боку свекрухи мене дуже ображає.

Мене батьки чоловіка не хочуть бачити на сімейних святах, хоч прямих сварок з ними ніколи не було. Просто виникла антипатія у свекрухи до мене. Ця ворожість триває вже п’ять років. У нас є дитина, ми живемо окремо, але таке ігнорування з боку свекрухи мене дуже ображає.

Я нічого не зробила їй поганого. Просто мій чоловік покинув дівчину, коли мене зустрів. Мабуть, його мати дуже була до неї прив’язана або там якісь інші переваги були у вигляді грошей.

Я про цю дівчину дуже часто чула, яка вона красуня та розумниця. І хоча свекруха прямо не порівнює мене з нею, дає зрозуміти, що я й у підмітки їй не годжуся. Чоловік ставиться до цього спокійно, просить просто не зважати. І це тоді, коли він із сином збирається на день народження свекрухи, куди мене не покликали.

Чоловік каже: «Не можу ж я не поїхати чи змусити запросити тебе! Я на годину-півтори». Але приїжджає пізно увечері.

Коли я запрошую батьків чоловіка до нас, вони не вважають за потрібне приїхати і навіть по телефону не привітають зі святом. Моя мама вирішила вести себе також і на батьковий день народження запросила тільки мене, прямо сказавши моєму чоловікові, що у нас сімейне свято, і вони хочуть бачити тільки дочку з онуком.

Чоловік образився, але вдав, що йому все одно. Зате свекруха подзвонила мені і сказала, що якщо я хочу бути одружена, то маю кинути ці «фокуси». А я відповіла, що вже не впевнена, що хочу бути одружена, а просто хочу сама вирішувати, буде онук бути присутнім на її дні народження або бачитиме його тільки батько в неділю.

Я перша перервала розмову і поки що жодної реакції ні з боку чоловіка, ні його батьків. Чекаю на день народження чоловіка, який чоловік зустрічає зі своїми батьками. Якщо і цього разу так буде, я теж поїду до своїх, але вже зовсім.