Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Молодий чоловік моєї свекрухи вмовляє її на дитину, а вона й не проти! Їй вже 44, уявляєте?

Про матір мого чоловіка можна сказати: «Маленька собачка до старості щеня». Ні-ні, це не в образу їй, просто вона така мініатюрна: маленького зросту, тендітна, схожа на дівчинку. Якщо дивитися на неї ззаду, то взагалі як підліток. І одягається навіть в молодіжному стилі. Мабуть саме тому на неї завжди дивилися чоловіки молодші за неї. Вона була вже 2 рази заміжня: з батьком мого чоловіка і з його вітчима, від якого на світ з’явилася донька – сестра мого чоловіка. Зовиці 19 років, а чоловіку 25.

Коли свекруха розлучилася зі своїми двома «колишніми», вона довго жила одна з дітьми, хоча не обділена була чоловічою увагою. Ну не всі хотіли брати її з причепом, а ті хто робив пропозиції – не подобалися їй. А потім ми з її сином відгуляли весілля, переїхали в мою однушку (мені батьки купили), а зовиця поїхала і вступила до інституту. Тепер немає причепів, і свекруха зробила вибір – знайшла собі хлопця, який майже на 10 років молодший за неї. А їй, до речі, 44! А він ще одружений не був і дітьми не обзавівся!

Ми спочатку думали, що цей залицяльник справжній мисливець за “чужими гаманцями”. А що – квартира у пані є, у Лариси Адамівни свій маленький торговий бізнес (точка на ринку), вона вся така ласкава з ним, як мамка. Цей чолов’яга нас спочатку дратував, але вони розписалися кілька місяців тому і ми начебто заспокоїлися. Прописуватися у свекрухи він не збирається – у нього є своя квартира, яку вони зараз зі свекрухою здають, поки зовиця вчиться. І він працює, і всі гроші в сім’ю несе. Та й ніби нормальний чоловік!

Але є одне але”! Цей новий «вітчим» хоче своїх дітей, хоча б одну дитину. Свекруха вже на крилах літає від цієї ідеї! Вона не соромлячись нам говорить, що вони посилено над цим працюють! Ходила на обстеження, та їй сказала, що ніяких перешкод немає, вона абсолютно здорова, хоч і подумати повинна – чи варто ризикувати в такому віці?! Але вона навіть слухати не бажає такі застереження – хочу і все! Не вийде протягом року так просто – піде на серйозніші кроки, знайде “матір”, та що завгодно, лише б ця дитина була.

Вона взагалі думає реально? Щоб утримати чоловіка, вона вирішила на таке зважитися? Та й вік уже «бабусин», до речі – ми теж «посилено працюємо» для того, щоб зробити її бабусею по-справжньому. Ми їй кажемо: «Давай тобі онука народимо, будемо часто віддавати, тому що обоє працюємо, ось і буде вам і дитина – возіться скільки хочете, ми без претензій. Вона все одно – хоч має свою точку на ринку, але працюють там наймані продавці. Часу вільного море!

Вона цього не хоче, тому що її молодий чоловік хоче своє дитя. Ми їй пояснюємо, що чоловіка дитиною не втримати, он – рідний батько мого чоловіка швидко накивав п’ятами, коли малюкові виповнився 1 рік. І нічого його не зупинило. Радимо їй краще завжди так добре виглядати і доглядати за чоловіком як за дитиною – вони це люблять. А то народить і залишиться одна з новим причепом, потім на особистому житті взагалі можна хрест поставити. Але вона нас посилає подалі з нашими порадами. А з її чоловіком навіть говорити про це не хочемо – він уперся як баран: «Мені потрібен спадкоємець!», І все!

Таке дивне видовище буде! Ми що з нею – обидві при надії будемо ходити? Чи племінник на світ з’явиться раніше від дядька? А якщо доведеться робити цю неймовірно дорогу процедуру? Вона ж по світу піде, поки свого не доб’ється, бізнес і квартиру свою продасть. А в підсумку її чоловік покине бідну з дитиною, поміняє на молоду. Ось і вся її впертість! І як її переконати, щоб неправильних кроків не робила? Вона що – зірка екрану, щоб такі речі виробляти?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page