Ми одружені вже 8 років, живемо щасливо, кращого чоловіка і батька моєму синові важко уявити. Все би було й далі так чудово, якби не свекруха.
– Ілоночко, роки йдуть, а ти не молодієш – пора й про другу дитину задуматися. Тарасик не буде мати в дорослому житті до кого й в гості піти. Вам би так пасувала дівчинка!, – говорила вона.
Я відмахувалася, що скільки Тарасикові років – ще я його не налюбила аби про другу дитину думати. Але чоловік цією ідеєю загорівся – давай та давай.
Я вже йому й про роботу розказую, що не можу втратити, бо лиш почала нормально входити в робочу колію, забула за підгузки та соплі з садочка. Що лиш в свою звичну форму ввійшла, схудла нарешті, та й нащо нам другої дитини? Ось маєш сина – спадкоємця. Ні, затявся чоловік і все.
Як я злякалася, що все викриється, але просто не мала вибору – мусила грати за його правилами аби він нічого не запідозрив. Дуже надіялася, що він з часом забуде цю затію, але ні.
Коли нічого не вийшло через пів року, чоловік відправив мене на огляд аби впевнитися, що я здорова. Чи варто казати, що заплатила за якусь неіснуючу болячку і місяцями регулярно «лікувалася», але й тут Діма просто педантично слідкував чи все я виконую. Коли й через рік нічого не сталося – ми пішли в клініку репродукції. Там все й відкрилося.
Якби я тільки могла подумати, що той дівич-вечір обернеться таким, я б ніколи в світі на це не пішла. Бокал за бокалом і вже на ранок я з його найкращим другом. Що я пережила! Я не знала, що маю робити та й він не горів бажанням все розповідати другові. Я була на сто відсотків впевнена, що Тарасик – син Діми, вони були просто викапані! З часом приходила думка, що не все гаразд, адже я теж хотіла ще й дівчинку, але все списувала на купу різних речей.
Лікар йому сказав, що він ніколи не матиме дітей. Він так дивився на мене… Я плакала, намагалася щось пояснити, але мовчки пішов геть. Вже тиждень не ночує вдома і не бере слухавку, до свекрухи я дзвонити не хочу, бо вже наперед знаю, що почую… Я дуже сподіваюся, що все якось саме стане на свої місця, бо я дуже люблю свого чоловіка, як і Тарасик свого тата.
Фото pexels
