Життєві історії
На розлучення подавати не буду, але від чоловіка пішла. Друзі здивовані і відверто крутять пальцем біля скроні, адже пішла я жити до свекрухи. Врешті, в тому що між нами сталось саме її вина

Багато хто назве мене не надто й нормальною: я покинула чоловіка і пішла від нього… До свекрухи. Справа в тому, що у мене чудова свекруха, чого не скажеш про її сина. Ось тільки розлучатися я не хочу. Вирішила просто провчити чоловіка. Може, зрозуміє, що не правий і виправиться.

Зі своїм чоловіком мене познайомила майбутня свекруха. Ми обидві працюємо з нею в бібліотеці. Незважаючи на різницю у віці ми здружилися. Вона замінила мені маму. Моєї матусі не стало, коли мені було 17 років, але не про це. Часто моя майбутня свекруха розповідала мені про свого сина. За її словами він був добре вихованим хлопцем, мав гарну освіту і високооплачувану роботу. Я не надто вірила розповідям колеги, адже всі мами переоцінюють своїх дітей і звеличують їх.

Після святкування восьмого березня в бібліотеці за моєю напарницею приїхав син. Вона нас представила один одному і запросила відсвяткувати разом з ними. Я погодилася, так як крім папуги вдома більше мене ніхто не чекав. У майбутньої свекрухи за столом я уважно розглянула її сина. Він мені сподобався, прям дуже і дуже сподобався. Вдома я все думала про нього.

Тиждень я чекала, щоб він приїхав за своєю мамою на роботу і дочекалася. Він був шанобливим, і вельми красивим. Я закохалась по вуха …

Коли набралася сміливості, я запитала свою колегу, чи вільний її син. Вона розсміялася і відповіла, що він запитував те ж саме. Ми почали зустрічатися, а незабаром і одружилися. Так я знайшла не тільки чоловіка, але і маму.

Але під час подружнього життя сплив один недолік мого обранця. Він виявився поганим помічником в побуті. Ні, він і тарілку помиє і шкарпетки свої віднесе, якщо я йому нагадаю. Розвісити випрану випрані речі або прибрати за собою чашку – тільки якщо я попрошу. А в іншому він чудо. Я його обожнюю.

Але все одно я висловила в жартівливому вигляді невдоволення свекрусі, що вона не привчила його до самостійності і допомоги по дому. На мій подив, моя «мама» визнала свою помилку і попросила у мене вибачення. Вона виховувала сина одна і трохи балувала його, вважаючи побут – обов’язком жінки.

Через рік нашого життя я як і раніше люблю свого чоловіка, але просто втомилася його няньчити. І тоді я вирішила його провчити. Я втекла від нього до свекрухи і сказала, що повернуся, коли він навчиться сам себе обслуговувати. Тепер йому доведеться самому готувати собі їжу, прибирати і прасувати. Його мама підтримала мене і проти нас двох у нього просто немає шансів.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page