Без рубрики
Навчи дитину не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем

Якщо ти вважаєш, що з дитинства треба вселити дитині, що важливо у всьому бути кращим, то ця стаття переконає тебе.

Навчіть себе не бути відмінником , не бути першим, не бути переможцем. Дайте собі перепочинок бути собою. Дитині своїй дайте перепочинок — бути. Помилятися, служити не вимогам і нормам, а натхненням і талантам.

Цьому вчіть і дітей — не бути ніким, крім як собою. Відмінник — роль. Його грати не складно, ти завжди повинен бути таким, яким тебе хочуть бачити вчителі, начальники і командири.

Правильні хлопці програють тим хто щасливіший, а значить більш енергійним і жвавішим. Життя не вчить правилам, воно вчить, що час летить, камінь лежить, а ти змінюєшся.

Дитина — це генератор майбутнього і ви його перший ступінь, його батарейка, його точка збирання, не вкручуйте йому важких деталей із зобов’язань зайвих і надуманих.

Я викладаю у студентів вже п’ятнадцять років, це не багато, але я бачу в зрілих і дорослих людях дітей, бачу їх батьків і бачу що навчання дизайну це хороший маркер внутрішньої свободи. Дизайн це вміння мислити можливим.

Тут недостатньо бути відмінником, тут треба бути незнайком, хуліганом і провалити тести, щоб знайти нове. Я бачу дорослих, навіть окремих педагогів, яким в дитинстві прищеплювали «бути правильним», не дозволяли рухати в кімнаті меблі так як зручно, «їсти кашу».

Дітям не треба вчитися свободи, це їх природний спосіб мислення.

— Дозвольте дитині і допоможіть посувати в її кімнаті всі меблі, як їй хочеться і в майбутньому вона змінить світ, стане частиною великого переміщення ідей і правил.

— Покажіть, що і ви помиляєтеся, багато чого не вмієте, але виправляєте і весь свій час вчіться, для задоволення.

— Візьміть дитину за руку і поведіть до себе на роботу, покажіть свій світ, свій стіл, своїх колег. Якщо у вашій компанії таке неможливо — звільняйтеся, ви серед порожнечі і безглуздя.

— Заходьте в світ дитини, сидіть на підлозі її кімнати і питайте про його малюнки, його історії, про друзів. Лягайте на підлогу, дивіться в стелю і розмовляйте. Якщо дитині вже за двадцять — їдьте разом в поля і лежачи в траві, просто мовчки подивіться в небо. Це небо тепер ваше — навічно, адже ви його розділили.

— Перестаньте нав’язувати дитині свої успіхи. Якщо ви дизайнер не вчіть дитину малювати. Не вчіть її музиці, якщо музикант. Ще не зрозуміло, що краще для вашого сина чи дочки велика кількість можливостей стати вами, або єдиний шанс стати собою.

Але щастя в руках тих, хто зайнятий улюбленою справою, а не пасе секцію, яку ненавидить. Життя повне обставин, де перемагають не чемпіони, які не терпіли і не відмінники, а щасливі невдахи, повні надій і планів перевернути очікування оточуючих.

— Навчіть дитину любити. Розкажіть про свою любов, як ви зустріли її батька, як вперше побачили її матір. Розкажіть, що любити буває боляче, що треба вчитися прощення, вчитися любити всупереч — тільки це дозволяє в житті не зламатися і не переламати кістки крихким почуттям.

— Дайте дитині самій вийти у двір з пачкою крейди і роздати її іншим. Нехай малюють на асфальті, пишуть, а ви здалеку, з іншої планети всесвіту дорослих дивіться, як ваш малюк стає собою. Собою без вас — але з вами в далеке.

Так він проживе щасливе життя іноді дивлячись в небо, згадуючи крейду, стіл, який переставляв у себе в кімнаті — сам, як лежав на підлозі з батьком і уявляв, те, що стало його світом зараз -Ваш загальний світ.

— Не вчіть дитину бути генієм, не квапте знання, не вчіть п’яти мов. Спостерігайте збоку, як вона дивиться на книги на верхній полиці, допомагайте — дістане сама. Головне, щоб ці полиці ви їй в достатку надали.

Навчіть себе не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем.

Дмитро Карпов

Джерело

facebook