Життєві історії
Назвемо її Валя. Вона розповідала, як в поїзді по дорозі в аеропорт її клеїв дуже милий, але зовсім їй не цікавий молодий хлопець. На вході в аеропорт вони попрощалися, але через кілька хвилин він знайшов її в черзі на реєстрацію: пішов, купив плюшеву собачку і приніс. Довелося відмовитися від собачки

Ще хвилин через десять молодий чоловік прийшов знову: поміняв собачку на корівку.

Довелося відмовитися і від корівки.

Валя вже йшла до паспортного контролю, коли юнак знайшов її знову. З ним була невисока мила старенька.

Юнак просив Валю нічого такого не думати, він не божевільний, просто він приїхав зустрічати маму, ось мама, він хотів познайомити маму з дівчиною, яка йому так сподобалася, а також запропонувати дівчині на прощання батончик «Марс».

Здивованій Валі довелося відмовитися і від бабусі теж, а батончик «Марс» юнак поклав їй прямо в кишеню, після чого попрощався і пішов до виходу. Його мила мама на секунду затрималася, взяла Валю під лікоть і ласкаво сказала: «Тільки спробуй, така-сяка, вішатися на мого хлопчика. До побачення, бувайте здорові, дуже приємно було познайомитися».

В цілому Валя вважає, що це були одні з найбільш вдалих стосунків в її житті: знайомство, залицяння, спільне господарство, розлучення, аліменти, божевільна колишня свекруха, – двадцять хвилин – і все позаду; завжди б так.

Автор: Лiнор Гoралик

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page