Відбулася у мене в житті одночасно і сумна і смішна історія. Почну з самого початку. Познайомилися з моїм чоловіком ми 14 років тому. Вже тоді ми обидва працювали на досить престижних роботах і, для свого молодого віку, заробляли хороші гроші. Через два роки ми, за допомогою моїх родичів, купили собі двокімнатну квартиру. Оскільки зобов’язані ми були цією покупкою моїм родичам, то квартиру оформили на мене.
Ще через рік ми вирішили одружитися. На весіллі тільки один гість сидів з незадоволеним обличчям – матір мого чоловіка. Я з самого початку не сподобалася свекрусі, але зазвичай вона просто на мене незадоволено дивилася і мовчала. Зрідка могла сказати щось уїдливе, але мій чоловік її різко обривав і вона далі мовчала. Тому відносини зі свекрухою мене майже не хвилювали.
Після весілля ми зрозуміли, що пора стати повноцінною родиною і у нас з’явився перший син, а через кілька років другий. Все було чудово. Кілька років ми жили як у казці. Я відчувала себе коханою. Чоловік постійно дбав про мене і про дітей. На роботі теж все було чудово. Наш дохід на сім’ю був більше 60 тисяч на місяць.
Але, як то кажуть «все хороше рано чи пізно закінчується». Трохи більше року тому підприємство, на якому працював чоловік, закрилося. Відповідно всі працівники залишилися біля розбитого корита. Чоловік спочатку намагався знайти роботу, але всюди, куди він приходив зарплата була рази в 3 рази нижче, ніж на попередній роботі, і умови там були гірше. Через 3 місяці пошуків чоловік зовсім зневірився. При цьому ще й свекруха постійно напосідала на нього, адже вважала таке довге сидіння без роботи і зарплатні негідною поведінкою, як для чоловіка.
Я всіма правдами і неправдами намагалася втішити чоловіка, але в кінці кінців він знайшов розраду «у теплих і веселих напоях». Він став постійно пропадати, витрачав гроші, яких було вже не так багато як раніше. Удома він геть втрачав контроль над собою. Міг щось зламати і діти його відверто недолюблювали вже.
На жаль, жити так стало неможливо, і я вирішила, що краще вже спокійно жити з дітьми втрьох, без чоловіка. До того ж мені доводилося працювати майже весь час, щоб прогодувати сім’ю, а дітей залишати з чоловіком було лячно. Тому я подала документи на розлучення. Ми розлучилися, я дала чоловікові грошей з тих, що відкладалися на чорний день, і відправила його жити до мами. Незважаючи на всі свої витівки, чоловік мене зрозумів і переїхав, пообіцявши, що візьме себе в руки повернеться.
Зі свекрухою я за цей час не спілкувалася. Але нещодавно вона зателефонувала мені і стала просити грошей, тому що ті, які я давала, чоловік прогуляв з друзями. Я сказала, що зараз грошей немає, потрібно годувати дітей, і поцікавилася, з чого вона взяла, що я повинна забезпечувати колишнього чоловіка.
Тут у свекрухи просто друге дихання відкрилось, вона сказала, що я взагалі зобов’язана не тільки чоловіка колишнього утримувати, але і їй ще доплачувати, тому що за чоловіком зараз стежить вона. І все це тому, що довела до такого стану свого чоловіка саме я.
Тоді вже моє терпіння скінчилось, я сказала свекрусі, що саме вона щодня напосідала на мого чоловіка через те, що він не міг знайти роботу і тепер вона пожинає те, що посіяла. А пояснила цій жінці, що якщо вона ще хоча б раз зателефонує з приводу грошей, то я подам на аліменти (звичайно ж я не стала б так робити). Тоді свекруха відразу заспокоїлася і замовкла, а я поклала трубку. Відтоді від неї ні слуху ні духу.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
