Таке відчуття, ніби я йому потрібна була лише як запасний варіант на випадок, якщо він залишиться в бідності. А тепер, коли у нього є все, йому не потрібна ні я, ні наші з ним діти.
Не хочу наговорювати, бо він все одно продовжує давати нам гроші. Платить на дітей, але це копійки в порівнянні з тим, як ми жили до цього. І ось зараз я абсолютно одна. Якщо раніше мене міг підтримати мій чоловік, то тепер надавати підтримку мені нікому. Мої подруги кажуть, що я сама повинна бути для себе підтримкою, але хіба я можу такою бути, коли витратила всі сили на іншого? На людину, що залишила нас одних.
Я намагаюся їм це пояснити, але вони зовсім не можуть мене зрозуміти. І якщо в перший час вони намагалися мене підтримати, то після до мене почали доходити чутки, ніби я їх використовую як об’єкт для скиглення. Але ж це не так. Вони мої друзі і я просто їм можу виговоритися, бо ж кому ще?. Намагаюся отримати підтримку, розповідаючи про важкі обставини.
І чесно, я не до кінця уявляю як мені з усім цим вантажем далі жити. У мене почалися проблеми на роботі, грошей постійно не вистачає, незважаючи на виплати від колишнього чоловіка. Сина потрібно годувати, одягати в школу і купувати підручники з деяких предметів. Радує, що зараз всі навчальні заклади, закривають на дистанційку, однак це лише тимчасовий захід. Я можу відкласти невелику суму за цей час, але особливо вона моє життя не змінить.
Я намагалася поговорити зі своїм чоловіком після того як він нас залишив, але з цього діалогу не вийшло нічого путнього. Він просто відмовлявся і твердив, що розлюбив мене. Хоча я насправді знаю, що він ніколи мене особливо не любив. Всі його слова були націлені лише на те, щоб ми швидше розійшлися. Він не хотів ні свариться зі мною, ні зловтішатися над моїм становищем. Йому просто було не до мене. Я вже тоді бачила в його очах абсолютну байдужість до мене як до людини.
Нікому не побажаю потрапити таку ж ситуацію, це дуже складно і фактично безвихідно. Я почуваюся настільки втраченою. Ніколи в моєму житті не було такого відчуття, однак тепер це нібито переслідує мене. Сподіваюся, що незабаром я зможу домогтися хоча б невеликої допомоги від моїх батьків. Це б дуже допомогло мені.
Фото ілюстративне.
