Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
– Ну що, кума, давай обговорювати подарунки. Значить так, хрещені мають купити золотий хрестик і ланцюжок, оплачувати саме хрещення в церкві, ну і подарунок, само собою. Я вибрала вже ланцюжок і хрестик, і навіть сама купила, так що можеш віддати мені гроші і не морочитися

— Марічко, будеш хрещеною у Світланки? Через два тижні хрестимо, хочу щоб ти була хрещеною мамою.

Маша розгублено дивилася на Христину. Зовсім не очікувала, що попросять її бути хрещеною. З Христиною вони були знайомі недавно. Купили квартиру по сусідству, і відразу познайомилися.

Христина була дуже балакучою, знала майже все про сусідів, хто з ким живе і скільки заробляє. Марії це було не особливо цікаво, але доводилося слухати.

Раз в тиждень Христина заходила на чай до Марії, при цьому жодного разу не принесла нічого “до чаю”. Зате після неї все тарілки і вази на столі залишалися порожніми. Машу це тішило.

Христина дуже любила випитувати і про Маріїне життя. Улюбленою темою був заробіток їх сімейства, куди їздять відпочивати і які бренди одягу полюбляють. Коли Христина дізналася марку машини, на якій їздила Марія, то мало не поперхнулася

– Маріє, це ж ціле багатство! Нічого собі! Звідки у вас стільки грошей, га? Вітька твій не погано заробляє видно… Оце пощастило тобі. А мій їздить на металобрухті якомусь, а я можу тільки мріяти про машину…

Марія тільки посміхалася у відповідь на це. Їй хотілося б розповісти Христині, скільки доводиться працювати її чоловікові і їй, щоб добре заробляти. Вони були хорошими фахівцями, і їхні послуги пристойно оплачувалися. Але Христині це було не цікаво.

Марія погодилася бути хрещеною. Світланку вона бачила кілька разів, примхлива і неспокійна дівчинка 3-х років, вічно чимось незадоволена. Марія десь чула, що не можна відмовлятись, якщо просять бути хрещеною.

Через кілька днів Христина прийшла зі списком.

– Ну що, кума, давай обговорювати подарунки. Значить так, хрещені мають купити золотий хрестик і ланцюжок, оплачувати саме хрещення в церкві, ну і подарунок, само собою. Я вибрала вже ланцюжок і хрестик, і навіть сама купила, так що можеш віддати мені гроші і не морочитися.

Щодо подарунка я теж подумала. Світланка давно хоче планшет, а ми не можемо купити, фінанси співають романси. А для тебе це копійки. Ну сам обряд оплатите навпіл з хрещеним. Ну що, віддаш мені зараз гроші за ланцюжок з хрестиком?

– Покажи хоч, що купила?

Христина зам’ялася

– Ну ось він на мені, дивись… Я недавно собі купувала, а потім думаю, та навіщо він мені, Світланці краще віддам. А тобі ж все одно, за що платити?

Марія здивовано подивилася на золотий ланцюжок і хрестик на шиї у Марії. Вони були не першої свіжості, а вартість Христина назвала пристойну. Маші було ніяково натякати Христині  на нечесність, і вона мовчки віддала гроші.

Купивши планшет, Марія поїхала в призначений день на хрестини. Похрестили дівчинку, вони поїхали додому до Христини відзначити цю подію. Планшет всім сподобався, особливо чоловікові Христини. Він відразу почав перевіряти об’єм пам’яті, і з’ясовувати, чи можна туди встановити гру “Танчики”.

Посидівши трохи з гостями, Марія пішла додому. У неї було неприємне відчуття, що її використовують. Але, що поробиш, погодилася сама.

Через тиждень Христина прийшла в гості.

– Кума, слухай, Світланці потрібні нові туфельки, а у нас з грошима напряг, ти не могла б доньці хрещеній подарувати їх? Я тобі розмір скажу, а ти вибери на свій смак, я довіряю.

Маша розгублено погодилася. У неї не було ще своїх дітей, і вона ніколи не купувала дитяче взуття, і навіть не знала, де знаходяться дитячі магазини. Полізла в Інтернет шукати.

Купивши туфельки, вона прийшла до Христини. На кухні сидів чоловік, грав в ігри на планшеті. Поруч канючила Світланка

– Таааааат, ну дай мені планшет, я теж хочу пограти і мультики подивитися.

– Іди, Світланко, пограйся з ляльками, у тата тут турнір в шашки проходить. В “Танчики” я на компі потім пограю, тут незручно, і дам тоді тобі планшет.

Христини не було вдома, Марія залишила туфельки і пішла. Чоловік навіть не відірвався від планшета.

На наступний день Христина стояла на порозі з туфлями.

– Марусю, тут така справа… Малій не сподобався колір туфель, вона рожеві хотіла, виявляється, з бантиками.

– Христино, це дуже хороші шкіряні туфлі, купувала в фірмовому магазині. Вони модні зараз, так мені продавці сказали. Мені незручно їх міняти йти.

– Ой, ну нехай, дай мені чек, я тоді піду здам їх. Свєтка і в старих ще походить, нічого, раз не подобаються їй ці, я ж не можу змушувати її.

Марія принесла чек. Христина побачивши ціну, здивувалася.

– Ого, вони коштують, як пів моєї зарплати!

Маша пояснила, що любить якісні речі. Христина схопивши чек, помчала додому.

Через місяць у Світланки був День народження. Відзначати збиралися вдома. Христина прийшла зі списком подарунків.

– Маш, я вирішила полегшити тобі долю. Не ламай голову, що подарувати, ми все написали, дивись.

Марія уважно переглянула список. Там були: лялька, м’які іграшки, розумна колонка. Список завершували золоті сережки.

– Ну все, Марусю, я побігла, стільки справ у мене! Готуйся мамко хрещена, Світланка любить подаруночки…

У Маші не було слів. Захцянкам Христини не було меж. Вона вирішила провчити її.

Через кілька днів вона прийшла до Христини.

– Христино, слухай, мого чоловіка звільнили, він під слідством знаходиться, термін великий світить. Доведеться продати квартиру і машину, і все, що є, щоб викупити його. Ти не могла б мені позичити трохи грошей, поки я буду продавати майно.

Христина змінилася в обличчі.

– Марусь, ти що, які гроші… Ми самі в боргах і кредитах. Нічим не можу допомогти, вибач. І знаєш що, ти не образишся, якщо ми поміняємо тебе на іншу хресну? Тобі ж не до Світланки тепер буде, я все розумію.

Марія зробила сумне обличчя і кивнула, що не проти.

– Ну ось і добре. Є тут у мене на прикметі колега одна, жінка не бідна, думаю, вона з радістю погодиться, та й не можна ж відмовляти, коли просять стати хрещеною. Хоч обряд і ти проходила, але ми попросимо переписати в Свідоцтві про хрещення ім’я хрещеної, я знаю, що так не можна і що треба буде “дуже просити”, але як інакше?

Більше Христина не приходила до Марії. Якось випадково зіткнулися біля ліфта.

– Марюсь, ну як справи? Чоловіка посадили?

– Ні, визнали, що він не винен і відпустили. Я не встигла нічого продати. Йому компенсували за моральну шкоду, виплату пристойну отримали, ось на Мальдіви збираємося.

Христина здивовано підняла брови

– Треба ж, даремно я звичайно тоді тебе викреслила з хрещених.

Могли б Свєтку з собою на Мальдіви взяти, вона так любить море, чи що там на цих Мальдівах?

– Нічого, Христинко, нова хрещена відвезе Світланко на море.

– Ага, звозить вона… Така скнара виявилася. Подарувала Світланці іграшки своєї дитини, уявляєш? Ні щоб нові купити, мотлох приперла, цілий мішок. Ми на смітник відразу викинули, хоч іграшки і були цілими.

Маша розсміялася і, попрощавшись з Христиною пішла у своїх справах.

Більше Маша не погоджувалася бути ні у кого хрещеною мамою.

Автор: Замітки оптимістки.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page