– Ну, ти тільки уяви? Як вона узагалі такого чоловіка терпить? Я заходжу до них, коли донька на роботі, а він вдома щось готує на вечерю. Уяви, не на роботі, а вдома на кухні

Моя дочка заміжня 6 років. У чоловіки вона вибрала скромного, порядного хлопця, який жив в нашому дворі. У неї було багато різних залицяльників, які приходили до нас в будинок, проявляли турботу до неї і були самодостатніми чоловіками. Але вони їй згодом набридли, і вона взагалі на якийсь час перестала спілкуватися з чоловіками. А хлопчина, який жив в нашому дворі, постійно був поруч і підтримував. Спочатку вона не звертала на нього уваги, а пізніше цей хлопець став забирати на машині її з роботи додому. Вони проводили вихідні і вечори разом. Дочка познайомилася з його численними родичами, які, до речі, полюбили її, як рідну людину.

Коли дочка повідомила мені, що хоче вийти за нього заміж, я була не проти. Мені теж більше подобалися стримані і прості чоловіки, ніж попередні її шанувальники. Дочка стала жити окремо, але ми кожен день бачилися, так як жили поруч.

Коли у них з’явилася дитина, дочка вирішила не покидати роботу, тому що у неї зарплата вище, ніж у чоловіка. Мій зять пішов в декрет, а дочка продовжувала працювати. Я можу сказати, що він хороший батько. Якщо порівнювати з іншими, він взагалі дуже турботливий і йому дійсно приємно проводити час з сином. Ось подивишся навколо, так інші татусі не бажають займатися своїми дітьми. А мій зять зовсім інший. Крім того, ввечері і вечерю дружині приготує, та й чисто в квартирі. Тут особливо і не причепишся. Але до пори до часу, така поведінка зятя була нормальною.

Восени онука дочка віддала в садок. А мій дорогий зять чомусь не збирається виходити на роботу. Я вважаю, що вже вистачить йому вдома сидіти, моїй доньці важко одній працювати і тягнути всю сім’ю. Онук зростає, потреб в сім’ї стає більше. І харчування, і одяг, квартплата – все має оплачувати моя дочка. А хочеться ще поїхати відпочити і ремонт в квартирі зробити. Але моя донечка зятю нічого не говорить. І мені не дозволяє втручатися в їхню сім’ю. Ну як так? Ну, звичайно, розслабився в декреті, а якщо взагалі не захоче працювати? Уже кілька разів говорила і доньці, і йому. А зять тільки плечима знизує. Хіба це чоловік?

Буває зайдеш вдень ​​до них: дочка на роботі, а зять телевізор дивиться або на кухні м’ясо готує. Настрій завжди у нього хороший. Каже мені, що вже не може дочекатися, коли сина з садка забирати. Я працюю позмінно і в деякі дні можу, і сама онука забрати. А в інші дні – можна щось придумати. Я вважаю, що така поведінка зятя неприпустима. Дочка, виходить, працює за двох, втомлюється, схудла на чотири кілограми. А зять постійно розслаблений, може поспати вдень, а ввечері з сином поїде з роботи її забирати. Я дуже незадоволена. А зять з дочкою живуть душа в душу. Це тому, що характер у дочки поступливий, і вона непорозумінь уникає. У мене чоловік такий же був. Але я хочу, щоб моя дочка добре жила і могла собі купити все, що забажає. У сім’ї повинні обидва працювати. А як по-іншому? В іншому випадку, грошей постійно не вистачатиме, а потім і до розлучення не далеко.

Не подумайте, що я не розумію, як донці пощастило – все так. Але ж у мене не син. У мене донька. Чому вона не “за чоловіком”, а він “за жінкою”? Я хочу, щоб моя донечка була жінкою, про яку піклуються, а не сама за всіх, але ж чоловіка має.

Як того зятя з хати на роботу випхати, та ще й аби з усіма у хороших відносинах залишитись. Не уявляю.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua.

You cannot copy content of this page