Життєві історії
Олена усе життя шкодувала про той вчинок. Скільки б ми з нею не розмовляли, розмова закінчувалась однаково: «Якби я тоді простила татка, то й долю б мала, а так отримую те, на що заслужила»

Так як це було близько сорока п’яти років тому, ніхто не образиться якщо впізнає себе в цій історії.«»

У моєї досить близької знайомої дівчини мама “пустилась берега”. І була мама заміжня і не пила і роботяща, а ось в один момент на тридцять п’ятому році завела аж двох чоловіків на стороні. Оскільки жили ми в приватному секторі і недалеко одне від одного, то я часто бачила “зміну караулу” у домі тієї жінки. І, як їй тільки сил на всіх вистачало?

Хтось доповів усе ж чоловіку про витівки дружини, а може й сам знайшов непрошеного гостя у себе в ліжку. Реакція була непередбачувана, дружину донька собою прикрила. Ледь живі обидві залишились після того, але в стаціонарі довго лежали.

Був суд. Батько, хоч, як не просив пробачення, а саме донька подала заяву. Десь через рік батька не стало, там темна історія була, але пішов він на той світ не з власної волі це точно.

До чого я це веду. А не мала та родина після того випадку щастя. Ніхто. Чи вже тато їх зурочив, чи за власні провини відповідали, та маялись вони до кінця віку. Донька заміж вийшла, мала двох діток, та жодне з них не було здоровим. А мама недугу не хорошу від когось із кавалерів отримала. Бачити перестала.

Нема уже нікого з них. Діти десь у спеціальних закладах. Але до кінця життя моя подруга вважала, що якби тоді зрозуміла і простила тата, то й не була б у неї така складна доля.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page