Після розлучення чоловік зовсім не цікавиться сином.
У шлюбі були аж 11 років. Познайомились в університеті, зустрічались довго та все ж таки вирішили одружитись. Спочатку було нелегко, грошей не вистачало, проте допомагали батьки, за що я їм дуже вдячна.
Жили в моїй службовій квартирі, даній на роботі.
Після розлучення колишній чоловік залишив лише голі стіни, хоча заробляли однаково, але жили на мої гроші, а в нього то його машини ламаються, то борги за якісь ящики з пивом, після гулянок.
Ми з дитиною залишилися спати в буквальному значенні слова на підлозі. Забрав і холодильник, і окремо морозильну камеру. Перший час мені не було де зберігати продукти і приготовлену їжу, а він казав що напише заяву на менев опіку, мовляв, у дитини немає умов для утримання та нормального життя.
Зараз аліменти не платить, гуляє, живе та дихає, як раніше. Живе вже з іншою жінкою та її 3 дітьми. Наче й мене з сином не було в його житті всі ці 11 років.
Сином після розлучення не цікавиться. Ми поїхали з нашого містечка до Києва, винаймаю житло для себе з сином. Одного разу мала необережність звернутися з проханням, разом навпіл купити синові велосипед.
Відповідь: “Ти ж розлучилася, тепер це твої проблеми, твій син”.
Як батько може ставитись так до рідного сина? Що ви порадите зробити, аби він допомагав грошима синові?
