Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Племінниця «розумна» і постійно хизується своїми 2-ма вищими, але в свої 30 сидить на забезпеченні у сестри. Може я чогось не розумію?

Я зі звичайної, середньостатистичної сім’ї. Мої батьки – прості трудівники заводів, і ми з сестрою пішли по їх стопах. Незважаючи на те, що професії за сучасними мірками у нас не найпрестижніші, ми зуміли разом з нашими чоловіками викупити будинки і забезпечити своїх дітей усім необхідним.

У мене двоє синів, які також, як і я заробляють на хліб руками. Обидва одружені і непогано забезпечують своїх дружин. Я пишаюся тим, що один з них зміг створити дружну, велику родину з трьома діточками. У другого сина дітей поки немає, але все до цього йде. А у моєї сестри є одна лише донька, яка в 30 років жодного разу не виходила заміж, працює за копійки, і досі живе зі своєю матір’ю… Раніше я намагалася познайомити її з хорошими хлопцями, але вона кривила носом і висловлювала своє «фе»: мовляв, вони далекі, і поговорити з ними нема про що (мабуть сподівалася зустріти принца).

Притому, що життя у цієї дівчини не склалася, вона шалено пишається своїми двома вищими освітами та опублікованими в наукових журналах статтями. Якби вона поводилася нормально, то я б і уваги на неї не звертала. Однак ця дівчина дуже сильно хизується своєю освіченістю, і тому вважає себе вищою від всіх інших наших родичів. Вона постійно мудрує на сімейних святах, і через це її ніхто не любить.

Одного разу племінниця випила, і висловила одному з моїх синів, мовляв: «Навіщо розводити невігласів, адже ви з дружиною не зможете дати нормальну освіту своїм дітям?»… Після цього випадку я бачити її більше не хочу! Невже, якщо у людини є 2 вищі освіти (від яких немає ніякої користі), то вона має право вважати себе кращою за інших? Та якби мені запропонували проміняти свій будинок і сім’ю на якісь дипломи, то я б нізащо не погодилася! Мені здається, куди гіршим залишитися самотньою в 30 років, на забезпеченні матері, чим вважатися малоосвіченим людиною.

Швидше за все, така поведінка племінниці – це результат її нереалізованості і самотності. Шкода сестри, якій доводиться з нею жити, адже іноді і їй від доньки дістається… Племінниця дорікає своїм батькам в тому, що їй нібито соромно знайомити їх зі своїми друзями, адже вони «не інтелігенція», а й жити самостійно вона не може (на її зарплату навіть однокімнатну квартиру не знімеш).

Що робити з цією супер-ерудиткою, і як поставити її на місце? З кожним роком її поведінка стає все гіршою…

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page