Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Подруга ось казала що мій чоловік до неї підкочував. Я не повірила. Вона заздрить просто, бо він у мене красень. А вона, мабуть ще більше насолити хотіла, так заявила, що у нього уже є родина на батьківщині: дружина і два сини. І що я недалекоглядна наївна і нерозумна

Я залишилася через нього жити в селі, знехтувавши навчанням. Завжди була поруч з ним. Намагалася стати краще, стежила за собою, навчилася готувати, намагаюся утримувати будинок в чистоті. Але він завжди незадоволений мною.

Якщо раптом вдома не прибрано до його приходу, він прямо бурю робить. Ми обоє працюємо. Я приходжу раніше і готую завжди, перу, прибираю. Але іноді у вихідні хочеться уваги, хочеться допомоги. На початку відносин він міг приготувати вечерю, порадувати чимось.

На шиї я не сиджу. Собі сама купую, нічого не прошу, ні речей, ні прикрас. Він добре заробляє, але якихось подарунків на пам’ять за цей час від нього не було. Я відчуваю себе зайвою в будинку і не розумію, звідки і за що таке ставлення до мене. Якщо плачу і прошу поговорити, узагалі над собою контроль втрачає. Каже, що мої сльози йому не подобаються і виставляє спати до літньої кухні.

А я ж для нього усе усе зробила. Громадянство він лиш завдяки шлюбу зі мною отримав. Мови я його вчила і на роботу по знайомству влаштувала. Навіть, ось кредит на авто узяла, аби він міг таксувати. Та щоб я не робила, колишніх відносин, тих які були до шлюбу уже не маємо.

Подруга ось казала що він до неї підкочував. Я не повірила. Вона заздрить просто, бо він у мене красень. А вона, мабуть ще більше насолити хотіла, так заявила, що у нього уже є родина на батьківщині: дружина і два сини. І що я недалекоглядна наївна і нерозумна.

Дуже шкода. Тепер і подруги у мене немає і щастя в родині теж. Батьки теж не хочуть спілкуватись доки я з ним живу. Ніхто не хоче зрозуміти мене і побачити наскільки ж він хороший, просто останнім часом настрою у нього часто не стає.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page