Вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята – такі як Покрова (1 жовтня), Водохреща (6 січня) і Миколая (6 грудня).
Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. Ось чому саме їх відзначатимуть по-старому.
Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалить після дебатів на архієрейському соборі – зібранні усіх єпископів. Він відбувається у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври.
Формально перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня 2023 року, проте, як заявив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, питання вже вирішене й з 1 вересня перехід буде.
УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.
Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають “Новоюліанським календарем”. Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.
Тож тепер більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.
Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив’язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.
На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.
14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані.
Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив’язані до релігійних.
