життєві історії
— Ресторан оплачений, далі без мене-сказав наречений і пішов з весілля

Коли в десятому класі Едик підійшов до першої красуні школи і своєї однокласниця Іра і запропонував дружити, вона презирливо йому сказала:

– Я з тобою? Та ніколи в житті.Ти подивися на себе. У тебе грошей на нові штани немає, в заштопаних ходиш а туди же. Ось будеш багатим я ще подумаю. А зараз, гуляй !

І пішла по коридору весело регочучи з подружками. А він стояв принижений, а в голові билася одна думка ,,Я досягну успіху і ти мене благати будеш щоб я на тебе одружився!”

Минуло двадцять років. Для Едіка ці роки були важкими але інтересними. Після будівельного інституту, який він закінчив з відзнакою, перед ним стояла мета створити власну фірму з будівництва будинків для середнього класа. Він за згодою батьків заклав квартиру, взяв кредит і став наполегливо працювати.

І адже все вийшло – він сміг. Спочатку маленька фірма стала великою компанією. Тепер коли він міцно стояв на ногах, треба було знайти Іру. Він через старих знайомих знайшов на неї інформацію. Іра відразу після школи вийшла заміж за чоловіка старше себе на п’ятнадцять років. дітей двоє, але вона ними майже не займається.

Чоловік бізнесмен середньої руки і гуляє від неї по тихому. Сама вона не працює, сидить вдома. Із всіх розваг салони краси та дорогі магазини.

Едик зайшов до ресторану, він знав що Іра буде тут. Адже у неї сьогодні день народження. Він заздалегідь приготував подарунок, величезний букет троянд і витончений золотий браслет. Сидячи навпроти їх столу він дивився на її реакцію, коли офіціант приніс їй букет. Вона подивилася по сторонам і він помахав їй рукою.

Судячи з розгубленого обличчя, вона його не впізнала. Коли заграла повільна музика він підійшов до неї і запросив її на танець.

Читайте також: Яке свято 5 березня: чого не можна робити в цей день

Вона запитально подивилася на чоловіка, той махнув рукою, мовляв танцюй.- Це ви мені такий шикарний подарунок піднесли? – кокетливо запитала вона. – Я. А ти мене Іра що не впізнаєш? – відповів він.

А вона й нерішуче запитала – Едик? Ну нічого собі -. Звичайно він змінився, з простого хлопчика виріс красивий, імпозантний мужчина. Коли танець закінчився, він проводив її за столик і непомітно вклав їй у руку свою візитку. А сам розплатився і пішов.

На наступний день вона зателефонувала і запропонувала зустрінеться в кафе, згадати шкільні роки, як вона висказалась. Він прийшов з квітами і це їй сподобалося, мабуть чоловік давно її браку уваги не балувал. Вони весело провели час, згадали школу, колишніх однокласників.

Коли він запропонував продовжити вечір в більш інтимній обстановці вона з радістю погодилася. Коли ж він запитав, як її чоловік відреагує на її пізній прихід, Іра махнула рукою і відповіла що вони вже давно кожен сам по себе.

Потім вже коли вони лежали в одному ліжку в готельному номері, вона стала йому говорити, як їй погано і самотньо будинки.

Діти її не слухають, чоловік не любить.- А ти кинь його і знайди собі іншого-запропонував Едік. Вона подивилася на нього – Ну не знаю. Я про це думала, але де знайдеш такого? Щоб був заможним і міг утримувати? Навколо стільки молодих, а я вже немолода – кокетувала вона. – Ну що ти. Ти ще молодим фору даси – розсіяно сказав Едик, а сам подумав ,,Адже анітрохи не змінилась. Тільки про себе і думає”.

Вони стали зустрічатися, тайком. Як вона обманювала чоловіка Едик не знав. Но все частіше Іра стала заговорювати про разлучення. І стала натякати на швидке весілля з ним. Він прикидався що піддається на її умовлянням. І ось в один прекрасний день вона прийшла на побачення вся в сльозах.- Дорогий, я розлучилася з чоловіком. Що мені робити? – заламувала вона руки.- А як же діти? – запитав він.

– А вони залишаються з ним. Якщо я почну нове життя, вони мені будуть тільки заважати – без роздумів відповіла вона. ,,Ну і поган” подумав Едик, а сам з посмішкою сказав – А від мене що хочеш ? Вона подивилася на нього важким поглядом.

– Одружись на мені. Нам ж добре разом. Я буду тобі хорошою дружиною, нapoджу тобі сина. – ,,Ага вірною, поманить хто не будь пачкою грошей і чоловік по боці буде” промайнуло в голові, Ну добре, давай поженимося- зітхнувши відповів він.

Розмахнулася Іра дуже широко. Заказала собі шикарне весільне плаття, вибрала найдорожчий ресторан. В весільну подорож зібралася на найпрестижніший курорт. Едік в підготовку не ліз, просто дав картку з грошима.

І ось настав день весілля. Вони під’їхали до ЗАГСУ на лімузині. На сходинках їх чекала купа народу. Іра напевно пів міста запросила. Всі стояли з квітами і подарунками.

Коли до дверей загсу залишилося сходинки три, Едик зупинився і дивлячись на неї голосно щоб всі чули сказав – Все комедія закінчена. Я на тобі не женюсь.Ти мені не потрібна.

Згадай як ти мене принизила двадцять років тому, назвала бідняком. Ти вже напевно забула, а я все життя пам’ятаю – потім повернувся до гостей.

– Ви не хвилюйтеся, ресторан оплачений, гуляйте без мене-розвернувся і пішов. В спину йому прилетів букет нареченої. Він озирнувся. Іра стояла на сходинках і ридала. Він махнув їй рукою, сів у машину і поїхав.

Зараз Едик зустрічається з простою і скромною вчителькою і подумує про весілля вже справжнє. А Іра без сім’ї і без дітей змушена працювати в магазині простим касиром.

facebook