Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Розлучення. Ну, так сталося. Буває. Hе зійшлися характерами. Не змогли поступитися один одному. Словом, звичайна історія. Розбіглися і поділили все майно. Дружині дістався собака, а колишньому чоловікові кіт

Вони разом виросли. Кошеня і цуценя разом взяли, коли одружилися. Tакі ось справи.

Все інше чоловік залишив. Просто пішов з котом в руках. Добре хоч, у кожного була своя машина.

Орендував він маленьку студію і почав жити. Ось тільки кіт засумував. І лежав весь час на підвіконні. Дивився в вікно. І не їв майже. Схуд. Чоловік почав возити його по лікарях. Але ті прични знайти не змогли. Просто вітаміни, і системи з всякими сумішами. Словом, грошей багато витрачено, а толку мало отримано.

Tут колишня дружина зателефонувала. Ну, як колишня. Розлучення, справа не однієї хвилини. Навіть, без власної квартири на теперішній займе пристойний. Так що, “діюча” дружина зателефонувала і пояснила, що у неї велика проблема виникла і вона допомогти просить, якщо не в важко.

А справа була ось у чому. Собака її їсти перестав, майже весь час лежав в передпокої і важко зітхав. Жінка возила пса по ветеринарах, але толку від цього було мало. Все худнув пес і худнув. Ось вона і вирішила попросити чоловіка, щоб він свого кота привіз ненадовго. Може, допоможе.

Ну що робити? Бо ж розлучення не означає, що люди стають ворогами. Іноді і друзями залишаються. Так ось це був саме той випадок.

Чоловік взяв кота і поїхав. А коли він опустив свого пухнастика на підлогу в квартирі, де вони раніше жили, то пес кинувся до свого старого товариша.

Вони стрибали і бігали один за одним. І перевернули абсолютно все в квартирі. А потім, втомившись, вирушили перекусити і заснули поруч.

Ну, не забирати ж кота, поки він спить. Не розлучати їх так. Треба вам, пані та панове, сказати, що жінка і чоловік дуже своїх вихованців любили. Так що, поки ті спали, вони тихенько пішли в кухню, і приготували собі перекусити по-швиденькому. А до обіду і маленьку пляшечку на радощах жінка дістала. Було що відсвяткувати. Вихованці то, їсти почали.

Ну, так і просиділи за столом до вечора, а ввечері чоловік вже і не поїхав на нову орендовану квартиру. Пес з котом спали і сопіли тихесенько. Не будити ж їх, погодьтеся, пані та панове.

Так що, довелося йому залишитися до ранку. Та й куди їхати серед ночі? Тим більше, що за кермо після випивки ні-ні.

Ось так і скасували розлучення.

А ви кажете, не зійшлися характерами. Не поділили чогось там. Все вони правильно поділили. Все зайве за двері. А все правильне, тобто, кота і собаку – в дім. І не розлучати. Тому, як же інакше?
Інакше ніяк.

Автор: Oлег Бoндаренко.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page