Сестра близнючка постійно скаржилась на те, що в декретній відпустці вона не надто щаслива. Їй хотілось нових емоцій і почуттів, тому ми вирішили помінятись місцями на деякий час. Я сиджу живу її життям, а вона – моїм

Існує науковий факт, що у близнюків все спільне. Це стосується і особистого життя теж. Ось тільки я випадаю з цієї статистики. У мене є сестра-близнюк. Вона заміжня і має доньку, а я одна. Мене руйнує зсередини почуття заздрості. Нічого не можу з цим вдіяти. Ось-ось і у нас остаточно зіпсуються стосунки.

Ми з’явились з різницею в три хвилини. Але я по праву вважаю себе старшою сестрою. Ми з дитинства були різні. Я росла вдумливою ​​і серйозною, а сестра – веселою і безтурботною. І все їй в житті давалося легко: навчання, робота і хлопці. Тому коли в 20 років вона вискочила заміж, ніхто з нашої родини не здивувався. Я ж закінчила магістратуру і влаштувалася працювати в школу вчителем математики і фізики.

Через рік моя сестра стала мамою. Вона не надто й хотіла, але так вийшло. У неї чудова дівчинка. Я стала хрещеною мамою дівчинки. Я люблю її  і мрію мати таку ж.

Але особисте життя у мене не складалось. Якийсь час я зустрічалася з хлопцем, але він пішов до іншої. Потім був ще один, але його вже покинула я. Сестра тим часом була в декретній відпустці і займалася вихованням дочки. Вона скаржилася, що втомилася від побуту, хоче на роботу. Їй хочеться спілкування і свободи, яка є у мене. Тоді я сказала їй, що з радістю поміняюся з нею місцями. І з величезним задоволенням зміню школу на пелюшки і готування.

Ось тоді-то ми і зробили це – помінялися місцями, на день. Щоб сестрі було простіше, я дала їй завдання з контрольної роботи для своїх учнів. Їй потрібно було просто роздати питання, а діти самі виконають все. А я тим часом залишилася у неї вдома з племінницею. Чоловік сестри був на роботі і проблем у мене не виникло. Це було щось: я включила прання, потім розвісила білизну. Я приготувала манну кашу на обід малій, а потім і вечерю їхній родині. Ми грали з дитиною і дивилися мультики. День пролетів непомітно і миттєво. По поверненню сестри ми ділилися емоціями. Виявилося, що ми обидві були в захваті від зміни ролей.

Прийшовши додому, я гірко заплакала. Мені хотілося теж мати сім’ю і дитину. Сидіти в декреті, готувати, прибирати і прати – було моєю мрією. Я заздрю ​​своїй сестричці, вона має все це і не цінує. Я вирішила рідше ходити до них, щоб не засмучуватись.

Не можу ні дихати, ні жити спокійно. Чому вона має все це? Я хочу її життя, люблю її дитину і чоловік мені її подобається. Як же забрати у сестри те, що належить мені по праву старшої?

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.