— Стань рівно і пузо втягни! Та гарно посміхнись, а оце невдоволене обличчя заховай. Рівно, я сказала! Їсть, як не в себе а потім фотки нормальної не зробиш.
Даша рвучко розвернула дев’ятирічну Марійку. Поставила її другим боком присіла поруч і зробила селфі:
— Все пішли! – кинула байдуже донці. І навіть не поглянувши на дитину пішла далі.
А ввечері в її блозі красувався новий допис, про найпрекрасніший осінній день проведений з донечкою, сонечком і радістю життя.
Марійка щиро ненавиділа гарні погожі дні. Тоді для неї починався справжній морок. Мама вела її кудись аби фотографуватись. Ні не гуляти, а саме “фоткатись для блогу”. Там у Даші була купа підписників, які всіляко підтримували маму одиначку, яка має лишень один сенс в житті – доньку.
Надвечір мама несподівано зайшла в кімнату з телефоном. Марійка саме уроки робила:
— Візьми ручку в іншу руку і зроби вигляд що думаєш. Так, дай сюди зошит, я сфоткаю.
Втупившись в екран кинула зошит на стіл і вийшла з кімнати.
Марійка звикла, що мама з нею не розмовляє, вірніше, розмовляє і посміхається лише коли хтось є поруч, або коли знімає відео. Мала була впевнена, що з нею щось не так, бо ж сусідка Любка і вчиться на двійки і фоткатись не вміє, а мама її обіймає і голубить.
Через той мамин “блог” все і почалось.
Хтось із класу знайшов Дашин онлайн щоденник. Вже наступного дня на малу тикали пальцями і дражнили. Марійка ніколи не бачила і не читала того, що там її мама пише, а коли погортала готова була крізь землю піти.
Даша постила фотки малої ледь не з появи на світ. Описувала кожен день кожен рух кожен недуг. Ось Марійка спить розкинувшись, ось ще геть малою сходила “по великому” прямо на диван і сама вся вимазалась, ось випав перший зуб.
Навіть найвірніша Марійчина подруга затуляла носа коли мала проходила повз:
— Фу-у-у-у… Ти що знов не втрималась. – І дружній регіт однокласників.
Сьогодні Марійка вперше в житті насмілилась заговорити до мами першою. Зі сльозами на очах просила видалити те все, адже хтось вже й фото розпечатав.
Даша навіть не дослухавши мовила:
— Вийди! – І почала записувати відео, де жалілась, адже її улюблену донечку в школі ображають. Зайшла в кімнату Софійки зробила фото заплаканої дитини і пішла монтувати відео.
Наступного дня з телефоном в руках мама подалась до директора школи, заходила в клас. Влаштувала на камеру щось неймовірне, а щойно вимкнула запис розвернулась і пішла додому. Марійку ніхто не чіпав, але й не розмовляли з нею. Учителі дивились з якоюсь жалістю і гнівом.
Марійку вранці знайшов сусід гуляючи з собакою. Мала “вийшла” з вікна власної кімнати на дванадцятому поверсі.
А Даша. Даша тепер постить своє заплакане обличчя в Марійчиній кімнаті, на місці її останнього спочинку, або біля школи.
Підписників у неї лиш побільшало. Її запрошують читати лекції, аби допомогти таким же як і вона мамам справитись з тим, що сталось. Дехто радить подарувати своє тепло якійсь сирітці, бо ж Даша найпрекрасніша мама у світі.
Анна Корольова.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
