Ми з сім’єю – я, чоловік і двоє дітей, – живемо в маленькій двокімнатній квартирі, яку я отримала після бабусі. Батьки спершу здавали її в оренду, а потім, коли у мене з’явилася сім’я, квартира дісталася мені. Наші діти зовсім ще маленькі, 2 роки і 6 років. Я давно не працювала, буквально з тих пір, як пішла в декрет. Може бути, півроку стажу з тих пір додалося. З дітьми повинен хтось сидіти, не можна ж постійно залишати їх з батьками.
Хоча мої батьки завжди з радістю беруть онуків до себе на вихідні, дають можливість нам з чоловіком зітхнути спокійно. Вони і грошима завжди допомагають, тому що моєму чоловікові складно тягнути всю сім’ю. Однак його мати як ніби нічого не розуміє. Її справа, звичайно, але в порівнянні з моїми батьками …
Свекруха живе одна, у неї трикімнатна квартира. Рахунки за комунальні послуги, відповідно, величезні, особливо з огляду на розмір пенсії. Однак свекруха вважає за краще ні в чому не відмовляти собі єдиній, вона зовсім про нас не думає, тільки про те хвилюється, щоб син їй гроші давав.
Багато разів чоловік пропонував матері переїхати в квартиру яка б була меншою і більш зручною, а залишок грошей покласти на рахунок в банку. Так було б простіше жити, менше було б витрат. Нам зовсім не потрібно, щоб вона допомагала нам, але могла б хоч себе цілком забезпечувати. Але вона категорично не згодна.
У якийсь момент, коли свекруха в черговий раз прийшла до нас в гості – зрозуміло, без попередження, вона з приводу таких дрібниць взагалі ніколи не турбується, – і завела розмову про те, як їй важко. Мовляв, комуналка не оплачена за три місяці. І це незважаючи на те, що я пам’ятаю: чоловік віддавав їй гроші на оплату комунальних послуг щомісяця.
Вона явно натякала на те, щоб ми знову дали їй грошей. І їй не було ніякого діла до того, що її внучки не здорові прямо зараз, їм потрібні препарати. А я бігаю як білка в колесі, тому що доглядати за двома недужими дітьми дуже складно. І ще чоловіка годувати треба. У нас теж є витрати на комуналку, кредит на автомобіль потрібно виплачувати. Нам є на що витрачати гроші, врешті-решт. Ми не шикуємо, не їмо кожен день ікру.
Я сказала їй все це. Зрозуміло, свекруха образилася. Відповіла мені, що я невихована до краю, а її взагалі не терплю, але ж вона до нас з усією душею. Встала і пішла, потім ще і чоловікові скаржитися. Врешті він ось уже тиждень зі мною не говорить. Я теж на нього образилася: він просто взяв і оплатив рахунки свекрухи, не порадившись зі мною.
Кажу чоловікові, а як твої діти? А він тільки бубонить щось і від мене відмахується. Але це не так вже й погано, він рано чи пізно перестане ображатися. А от свекруху я недавно зустріла в магазині, вона недалеко від нас проживає. Вона взяла рибу червону, сир з цвіллю і інші дорогі ласощі. А у нас сосиски на вечерю зазвичай! Ось така непроста ситуація …
Головна картинка – pexels.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua.
