Украина
Своє відслужили: коли в Україні почнуть зносити «хрущовки»(відео)

Кількість житла, яке несе загpoзу життю власним мешканцям, збільшилася у рази. 5% житлового фонду 23 роки потребує негайного знесення через авapiйний стан, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Більшість із них – так звані хрущовки. Понад 60 років тому їх будували удapними темпами. На стіни йшло не більше двох тижнів і ще місяць — на внутрішні роботи. Розрахунок був такий: із бараків та землянок швидко переселити людей до нового житла.

Наразі ці помешкання стали суцільною проблемою для власників. Урбаністи вчергове заговорили про велике переселення не тільки будинків, а цілих кварталів і мікрорайонів. Директор Інституту урбаністики Алла Плешкановська має свої напрацювання з реконструкції одного з мікрорайонів Києва 2008 року. Тоді навіть інвестори знайшлися, але планам завадила криза.

Про щось подібне у високих кабінетах заговорили і зараз, тому що всі розуміють — рано чи пізно хрущівки почнуть сипатися. Найжaxливіше — це може статися одномоментно по всій країні. Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, навіть закон зразка 2006-го вирішив осучаснити. Він пропонує переселяти людей із хрущовок до новобудов у тих самих районах до помешкань із ремонтом.

Хмарочос матиме енергоощадні технології, щоб за комуналку платити менше. Простора квартира з великою кухнею.

Однак, недоліки чітко бачать мешканці гуртожитка, яким вже пообіцяли квартири. Їм навіть виділили ділянку під будівництво стартового, але люди незадоволені. За словами Алли Плешкановської, із 2008 року значна кількість таких ділянок уже освоєні.

Плешкановська озвучує свої плани реконструкції житлових масивів. Для новобудов каже, місця ще достатньо. До прикладу, старі хрущовки розташовані не надто щільно. У стареньких подвір’ях можна вигнати з десяток хмарочосів і переселити туди хоч увесь район. Проте технічно це буде складно, бо хтось має подбати не тільки про стіни, а й про комунікації, дитячі садки, школи.

Реконструювати можна дешевше, якщо, звернути увагу на досвід Німеччини. Тамтешні хрущовки вже й не схожі самі на себе, адже пройшли процес реновації. Це коли будинки ретельно ремонтують, замінюють усі труби, електропроводку, вікна, утеплюють, фарбують і додають ще кілька поверхів. Там збільшують площу квартир, аби мешканцям було комфортніше. Зайві квадратні метри продають. Цю практику можна застосувати в Україні тільки там, де панельні будинки в більш-менш притомному стані. Однак дешевим і простим це рішення не буде, стверджує Парцхаладзе. Зокрема, хтось повинен взяти на себе зобов’язання замінити комунікації, збудувати будинок і всіх переселити.

Читайте також: В якому регіоні України можна купити трикімнатну квартиру найдешевше

Мешканці повинні розуміти, що інвестор, який вкладає кошти, має щось заробити. Він піде на це вкладання, якщо буде розуміти, що він все ж таки щось отримає з продажу інших квартир. Одна хрущовка — це сто квартир — лише невеличка частка всього хмарочосу. Все інше розпродаватиметься за комерційною ціною. Інвестори розраховують на великий куш. За нинішніх умов це буде просто неможливо. У столичній владі запропонували варіант співфінансування. Схема така: забудовник зводить дім, місцева влада відповідає за підземні комунікації, дитячі садочки та школи, дороги. Цей варіант може бути вигідним всім.

Рівень комфорту 1960-их — це двокімнатна квартира в 46 квадратів. Помножуємо на півтора – 69 метрів, що є розміром потенційної квартири при переселенні. Фактично — однокімнатна за сучасними мірками.

У Мінрегіонбуді розраховують за рік-два розпочати втілювати задумане, аби за п’ять вже було куди вселяти людей. Це буде за оптимістичним сценарієм. За гірший варіантом, людей можуть обманути з квадратними метрами. 2017 рік був останньою датою для існування перших хрущовок.

facebook