Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Сиджу у мами в палаті. Поруч лежить бабуся, років під 90. Приходить до неї дідусик, ледве тягнучи ноги, такий же старесенький, як і вона. Дивлюсь на них і сльози градом – чи існує ще десь от така любов і відданість

Сиджу у мами в палаті. Поруч лежить бабуся, років під 90. Приходить до неї дідусик, ледве тягнучи ноги, такий же старесенький, як і вона. Дивлюсь на них і сльози градом – чи існує ще десь от така любов і відданість.

Дістає з пошарпаної, радянських часів авоськи, просту їжу, яку приготував сам: натерте яблуко в баночці, відварну курочку, поламану на дрібні шматочки, щоб їй було зручно і практично не потрібно було жyвати.

Вони майже не розмовляють. Дідусь сидить скоцюрбившись на стільці поруч з нею і просто тримає її за руку, так  ніби, якщо відпустить, то вона піде назавжди …

І я подумала про те, що ж людям молодим, повним сил і здоров’я, заважає так само трепетно ​​ставитися один до одного? Чому така недбалість у відносинах?

Адже настане час і доведеться лицем до лиця зiйтися зі старістю і безпорадністю. І як важливо мати поруч близьку людинy, споріднену душу, який до останніх днів, з останніх сил буде тримати тебе за руку, навіть думки не припускаючи, аби відпустити.

Автор: Світлана Удалова.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page