Розповідаю від імені своєї знайомої.
«Я в шлюбі вже десять років. На жаль, сталася банальна ситуація – чоловік зрадив мене. Випадок не новий, але коли це відбувається з тобою, в душі розігрується справжня буря. Я розгубилася, з’явилися сумніви в тому, що його люблю. Стало якось огидно жити разом, тому я прийняла рішення подати на розлучення.
Він почав заперечувати. Але, незабаром, переконався в тому, що я не зміню рішення. Тоді почалися маніпуляції – розлучення він дасть, але на умовах, де я відмовлюся від опіки над дітьми в його користь. Тому як я не можу їх забезпечити, а він може. Мене це розлютило, але коли я охолола, то замислилася.
Адже це розумно – житло належить йому, мій дохід тільки почав рости, я ледь повернулася до роботи з декрету. Що я зараз можу дати дітям? Та й правда ж нічого.
А він досить успішний, в тривалі відпустки по догляду за дітьми не ходив, квартирою забезпечений. Дітям розумніше пожити поки з батьком, я ж цей час використаю на те, щоб почати більше заробляти і зняти собі житло.
Загалом, на розлучення подали, заздалегідь обговорили всі нюанси, щоб в суді не виникло суперечок і процес не затягувався. Зі свого боку я сказала, що зобов’язуюсь дітей не залишати і допомагати у всьому.
Все завершилося досить швидко, ми роз’їхалися. Діти нічого не могли зрозуміти, особливо старший – він занадто близько сприйняв наш розлад і те, що тепер я буду жити окремо.
Спочатку «колишній» телефонував мені кожні півгодини. На це він час знаходив, а на турботи про дітей – ні, ті змушені були самі якось виживати. На другий місяць дзвінків стало вдвічі менше, але все ще залишалося дуже багато – колишній чоловік у фарбах розписував мені труднощі свого батьківства, просив повернутися, обіцяв, що зміниться і у нас все буде добре.
Тим часом у мене все стало налагоджуватися – знайшлося житло, на роботі за свою самовіддану працю я отримала підвищення, яке добре позначилося на заробітку. Кожні вихідні діти стали проводити у мене, я ж в свою чергу залишала батькові на них гроші.
Так тривало ще кілька місяців, і він не витримав, запропонував розсудити все заново – щоб я забрала дітей до себе. А я відмовилася.
Вважаю свій вчинок правильним. У розпаді сім’ї винен він. І після цього мені ще працювати, мов коняка, даючи йому можливість відпочивати і розважатися після розлучення?
Мої діти завжди будуть моїми – я бачуся з ними кожні вихідні, плюс спонсорую покупки.
А чоловікові колишньому буде відмінний урок – погуляв, тепер розплачуйся ».
Мені це зрозуміти складно – як би важко не було, я б залишилася зі своїми дітьми. Так, її уроки для чоловіка мені зрозумілі, але викликають деяке моє засудження.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
