Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Цей випадок стався зі мною вчора. Я стояла в черзі на касу і покликала панянку, яка вже йшла і забула свою покупку на касі. Я сказала щось на зразок: – Пані, поверніться! Ви забули свій товар! Як на мене в цій фразі немає нічого образливого, але тут понеслося

Цей випадок стався зі мною вчора. Я стояла в черзі на касу і покликала панянку, яка вже йшла і забула свою покупку на касі. Я сказала щось на зразок:

– Пані, поверніться! Ви забули свій товар!

Як на мене в цій фразі немає нічого образливого, але тут понеслося.

– Та яка я вам пані? Я що, бабця, чи що! З дзеркала пані дивиться! Ні, ну ви чули, вона назвала мене пані! Ще б “бабусю, або жіночко” сказала.

З останньою фразою вона звернулася до своїх супутників. Дивлячись на друзів цієї особи, я зрозуміла, що вона дійсно ще молода, Але, як я могла ось це побачити зі спини.

Цей випадок не дає мені спокою.

Але все ж, як же потрібно звертатися до жінок? Скажу, що мені самій 36 і в основному мене називають «дівчиною».

Однак я адекватно ставлюся до того, якщо мене назвуть “Жінко!”, або “Пані”. І навіть не ображаюся на “тьотю”, якщо мене хтось із знайомих так назве. Коли встигли ці слова перетворилися в на щось образливе?

У мене виникає таке відчуття, немов всі навколо зациклились на молодості і будь-який натяк на те, що юність пройшла, сприймається неадекватно.

Можливо, незабаром доведеться бабусь називати дівчатками? Відколи ж слово “пані” стало образливим і ідентифікує вік?

Я вважаю, що дівчина – це юна дівчина. Адже ж ніхто не ображається, якщо до них звертаються “Шановна пані!”, або “жінка моєї мрії”.

Можливо я сама себе накрутила, але прошу все ж поради – як звертатись до “дівчат”, яким уже явно за 35? І чи справді “пані” це жінка якій за 50?

Щось я геть заплуталась…

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page