Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Цю історію розповів психоаналітик з іншої країни. До нього одного разу прийшла дуже красива пані зі стильною стрижкою; чорне волосся і голубі очі. Ідеальна фігура, доглянуте обличчя, манікюр. Вона виглядала чудово! І одягнена була чудово, модно. Психоаналітик думав, що пані років сорок-сорок п’ять. Але Елен сказала, що їй шістдесят два

Успішна і красива жінка в перлах. Вона була піаністкою. І добре заробляла.

Елен прийшла порадитися. Вона зустріла чоловіка молодшого за себе на п’ятнадцять років. Він теж музикант; але не такий відомий і багатий. І ось поміж них виникли почуття. Кохання. Їх багато об’єднувало; душевна спорідненість і магнетизм… Але Елен хвилював її вік. Вона турбувалася і переймалася через різницю у віці і взагалі через те, що їй стільки років уже… Чи можна кохати і на щось сподіватися?

Вони довго розмовляли – годину. Психоаналітик відчув, що Елен не розкрилася повністю. Він призначив нову зустріч, але Елен не прийшла. Оплатила пропущений візит і попросила вибачити. А він навіть засмутився, до того йому сподобалася ця красива і розумна жінка.

Ну ось, через півроку Елен все ж прийшла. Психоаналітик побачив біля дверей кабінету жінку в вицвілому костюмчику і в бабусиних черевичках. Волосся бабусі було сивим, очі побляклими, а обличчя покривали зморшки. І сиділа вона, згорбившись, опустивши голову…

У кабінеті Елен заговорила тихим голосом, старечим. Так, це була Елен! Доктор був вражений! Він подумав, що кохання виявилося нещасним. Музикант розбив серце красивої жінки, покинув її, розтоптав її почуття; напевно так. Тому Елен втратила молодість, як у страшній казці? ..

Ні. Елен сама відмовилася від кохання. Вона поступила нерозумно, незважаючи на всю свою освіченість. Незважаючи на свій розум. Вона почала радитися стосовно свого роману з друзями і родиною. Ну, і вони швиденько їй все роз’яснили. Що музикант – мисливець за спадком. Що в 62 роки треба про душу подумати, а не про романи. Що Елен вже бабуся давно. Невже глузд втратила?

Подивися на цифри в паспорті і на своє відображення, ти ж літня жінка! Ну хто тебе покохає, сама подумай! Це він прикидається. Побачив твої перли, твою машину і неналежний поважному віку вид, – і хоче жити за твій рахунок. Ти ж старенька, одумайся!

Їй так говорили абсолютно всі. Щодня. Вона давно вже не радилася, давно порвала всі стосунки зі своїм музикантом, а вони все дзвонили і писали, приходили в гості або запрошували до себе. І ось все це говорили і говорили…

І Елен дійсно стала бабусею. І розтоптала своє кохання, сама розбила своє серце…

Психоаналітик сумно хитав головою, поки слухав тиху розповідь літньої пані. І перли її поблякли; засохли. Вірніше, були знищенім добрими порадами добрих людей.

Не треба слухати тих, хто під виглядом правди говорить вам погані речі і отруює вам душу. Елен змогла повернутися до себе. І повернути свою любов. І перли її ожили. Але так не завжди буває, ось що я вам скажу. Не завжди. Воскресити неможливо. А знищити – дуже легко…

Автор: Ганна Kiр’янова.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page