Breaking News
Увечері наступного дня Надія, ошатна та гарна, з хвилюванням переступила поріг зазначеного закладу. Звичайно, вона дуже хвилювалася — а раптом він маленький, товстий чи лисий. Як тоді йому відмовити
Мама засмутилася. Допила свій чай і пішла з нашого дому. Три дні не приходила в гості. І я не йшла. Зате Остап з Юрком навідувались. Принесли їй продукти, випили чаю. А ввечері вмовляли мене піти до неї помиритись
В селі жаліли Оксану, що так собі життя спаскудила, але вже не стара діва, бо дитина – то надія і радість. Але ніхто вже її заміж не візьме. Так, ніби, її перед тим хапали
Я випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру
Любов Василівна рушила до ванної кімнати. Вона вже взялася за дверну ручку, коли почула з ванни щось підозріле. Шурхіт та інші звуки
Життєві історії
У мене просто немає вже сил. Мій 33-річний син сидить у мене і мого чоловіка на шиї і не збирається ставати самостійним.Так, я звичайно багато в чому сама винна, але не до такої ж міри? Ну може я й виховала його трохи не так і десь трошки палицю перегнула, але ж не до такого ж віку розплачуватись

У мене просто немає вже сил. Мій 33-річний син сидить у мене і мого чоловіка на шиї і не збирається ставати самостійним.Так, я звичайно багато в чому сама винна, але не до такої ж міри?

Ми з чоловіком мали двох дітей: погодок сина і дочку. Коли дочка занедужала, ніхто не думав, що вона не зможе перемогти цю напасть. Через два дні її не стало і ніхто не зміг нам допомогти. З тих пір я стала надто опікати свого єдиного сина. Тільки це зараз я розумію, що робила неправильно. Тоді ж ображалася на всіх, хто робив мені зауваження. Не дай Бог щоб впав, а занедужав – це взагалі був для мене кінець світу. Я дуже не хотіла і його втратити.

Він ріс маминим синочком, як у нас таких називають. У підлітковому віці він не зустрічався з дівчатами. В його оточенні не було нормальних, я так бачила. Після школи я відпустила його в місцевий ВНЗ, відпустити в інше місто одного навіть не розглядалося. Коли прийшов час йти йому служити, я від хвилювання ледь на той світ не пішла. Звичайно ж, він не пішов віддавати борг батьківщині. Чоловік домовився.

Після інституту син ніяк не міг знайти роботу. Спочатку чоловік влаштував його за професією, але йому не сподобалося, і він звільнився. Потім домовився і його взяли до знайомого, але мій хлопчик відмовився працювати за таку низьку заробітну плату.

Поки ми з чоловіком працювали, він сидів удома і грав в комп’ютерні ігри. Спочатку мені так було спокійніше. Але коли йому виповнилося тридцять, а він був без дружини, без дітей і роботи я почала переживати. Я переглянула свої погляди на власне виховання і прийняті мною рішення. Я зрозуміла, що помилялася, опікаючи його без міри. Тепер він не хотів працювати і не прагнув одружитися. Його все і так влаштовувало: я, батько і комп’ютер.

Тоді я вирішила з ним поговорити і пояснити, що пора йому стає самостійним. Але я була вкрай здивована, коли почула його міркування. Виявляється, він просто не розуміє: а навіщо щось змінювати в житті. Ми здорові і гарно заробляємо, нам на все вистачає і нужди ні в чому не маємо. Навіщо щось міняти, якщо все і так прекрасно.

Ми з чоловіком вирішили зробити його життя з нами нестерпним, щоб він сам переїхав. Я перестала йому прати, прибирати і готувати. Але він продовжував ходити в брудному одязі і харчуватися одними макаронами. Можливо на зло мені? І я здалася.

Ось уже три роки ми з чоловіком намагаємося напоумити сина і виправити свої помилки, але все без толку. Підкажіть, як його. прости Господи, спровадити від нас? Я вже втомилася бути нянькою дорослого мужика. Мені хочеться няньчити онуків і побути бабусею, а не мамою дорослої і геть не самостійної дитини. Я його уже бачити не можу, такий тип людей мені ніколи не подобався.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page