Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
У якийсь момент – я його якось пропустила – Лариса і Юрій перестали з нами вечеряти, хоча за традицією ми завжди робили це всі разом. Вони почали забирати їжу в кімнату і їсти удвох. Навіть на Різдво Юрій не вийшов з кімнати, щоб відсвяткувати цей день з нами. А на наступний день зять сказав щось настільки несподіване, що у мене буквально мову відняло

Я не проводжу старість на самоті, хоча і не стало чоловіка п’ятнадцять років тому. Зі мною залишилася тоді дочка, яка була ще зовсім малою. Я виховала її одна і, як мені здається, я непогано впоралася. Хоча, звичайно, Ларисі не вистачало батька. Але вона виросла і привела додому чоловіка. Юрій був красивим і в дуже приємним. Я була щаслива, тому що давно мріяла про онуків.

Перший час я лише раділа. Юрій виявився дуже працьовитим, ні краплі лінощів. Крім цього він був уважним, пропонував допомогу і питав, як я себе почуваю. Жартував, умів розвеселити не тільки Ларису, але і мене. Ідеальний жених! Але моє задоволення тривало недовго: Юрій дуже швидко показав своє справжнє обличчя.

Мій батько, який на той час жив в заміському будинку, занедужав і потребував допомоги. Я не могла їздити до нього кожен день, тому що працювала, ось і вирішила, що тимчасово можна просто привезти його в нашу квартиру, місця в трикімнатній вже точно вистачає. Зять мій раптом не надто цьому й зрадів.

Мій батько завжди був дуже спокійною і приємною людиною, я не розуміла, що може викликати таке невдоволення. Крім усього іншого, батько почав допомагати мені з домашніми справами, як тільки його самопочуття покращилося. Це було дуже зручно.

У якийсь момент – я його якось пропустила – Лариса і Юрій перестали з нами вечеряти, хоча за традицією ми завжди робили це всі разом. Вони почали забирати їжу в кімнату і їсти удвох. Дочка говорила, що Юрій заспокоїться, що це все тимчасово.

Я була неприємно здивована змінами, які відбулися з моїм зятем. Він перестав робити хоч щось по дому, навіть тарілку за собою не мив. Цілими днями Юрій просто сидів за ноутбуком або дивився телевізор.

Мені було не зрозуміло, як той милий чоловік, якого привела моя дочка, міг стати ось таким. Навіть на Різдво Юрій не вийшов з кімнати, щоб відсвяткувати цей день з нами. А на наступний день зять сказав щось настільки несподіване, що у мене буквально мову відняло.

— Купіть нам квартиру, а для цього продайте батьківський дім.

Ця нахабна заява просто вивела мене з себе. Ця людина живе з нами зовсім недовго, ми дали йому все необхідне, а у нього вистачає нахабства висувати подібні вимоги!

Я категорично відмовилася. Юрій сказав, що вони з Ларисою поїдуть до його рідні, а до мене вони більше не приїдуть ніколи навіть в гості.

Через кілька днів вони вже збирали валізи. Мені було дуже прикро від того, що Лариса не тільки не заступилася за мене і не встала на мою сторону, але і готова ось так легко виїхати в чужу хату. Але це її вибір, вона зробила його самостійно.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page