Breaking News
Увечері наступного дня Надія, ошатна та гарна, з хвилюванням переступила поріг зазначеного закладу. Звичайно, вона дуже хвилювалася — а раптом він маленький, товстий чи лисий. Як тоді йому відмовити
Мама засмутилася. Допила свій чай і пішла з нашого дому. Три дні не приходила в гості. І я не йшла. Зате Остап з Юрком навідувались. Принесли їй продукти, випили чаю. А ввечері вмовляли мене піти до неї помиритись
В селі жаліли Оксану, що так собі життя спаскудила, але вже не стара діва, бо дитина – то надія і радість. Але ніхто вже її заміж не візьме. Так, ніби, її перед тим хапали
Я випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру
Любов Василівна рушила до ванної кімнати. Вона вже взялася за дверну ручку, коли почула з ванни щось підозріле. Шурхіт та інші звуки
Життєві історії
Увечері після виписки прийшла Ліза і сором’язливо опустивши очі відверто розповіла подрузі, що на дачі вони з Костею згрішили. Виявляється, вона, давно йому подобається, але він все не наважувався сказати про це

Перед самісіньким новим роком ввечері 30 грудня у Марії трапилася неприємність. “Швидка”. Приймальний покій. Термінова операція.

Вона з друзями збиралася відзначати свято у Кості на дачі. Костя хотів скасувати захід, але Марія була проти.

– Нічого страшного, якщо ви погуляєте без мене, вип’єте за моє здоров’я, – заспокоїла його дівчина.

Костя був першим і єдиним коханням Марії. Вони познайомилися три роки тому в інституті. Юна красуня тільки вступила, а він закінчив цей інститут і вже працював, забіг у якихось справах.

Він так серйозно і по дорослому увивався навколо неї, що Маші нічого не залишалося, як закохатися. А хто зможе встояти, коли симпатичний, розумний, дбайливий, чоловік опікується, балує подарунками, клянеться у вічному коханні? І найрішучішим чином налаштований на спільне життя.

Після свят вони збиралися з’їхатися. Костя вже квартиру орендував, привів її до порядку, поклеїв нові шпалери, побілив стелю.

Після виписки Костянтин зустрів Марію. Вона змарніла і бліда припала до нього, обняла, тільки бачить – Костя якось очі відводить і сам не свій.

Дівчина захвилювалася.

– Щось сталося?

– Все добре, втомився з цими святами і сумував без тебе.

Увечері до Марії завітала подруга Ліза. Вони дружили з першого класу. Правда, після школи їхні шляхи розійшлися Маруся вступила до інституту, а Ліза закінчила прискорені курси і працювала перукарем.

Ліза була з не надто благополучної сім’ї. Мама Марічки завжди шкодувала Лізу, намагалася пригостити чимось смачненьким, подарувати хороший подарунок на день народження.

А скільки Марічка своїх речей їй віддала! Візьме сукню чи кофтинку на вечір, а віддати забуде. Марійка тільки рукою махне.

Кості Ліза не подобалася, він вважав її дуже хитрою жінкою, не гідною дружби з Марією. Кохана заперечувала, його вона знає лише три роки, а Лізу майже все життя. Ліза гарна, тільки життєві умови у неї складні.

І так… Увечері після виписки прийшла Ліза і сором’язливо опустивши очі відверто розповіла подрузі, що на дачі вони з Костею згрішили. Виявляється, вона, давно йому подобається, але він все не наважувався сказати про це.

– Розумієш, ти ж завжди поруч з ним крутилася і він не міг вибрати момент, щоб зізнатися мені в своїх почуттях. А в ту ніч все так вдало склалося, тебе не було. Словом, ми з Костею тепер пара, і не заважай нашому щастю, будь ласка, – закінчила свою промову Ліза і поспішила додому.

Марії стало недобре. Вона не плакала. Вона скам’яніла. Як так? Чому? За що? Варто було Марії зникнути з його поля зору і любов пройшла? І він поліз до подруги?

Прийшов незабаром Костя і Марічка повідомила, що його нова кохана ввела її в курс справи, популярно пояснила новий порядок. Вона побажала Кості з Лізою щастя і попросила піти, а ще попросила забути назавжди її ім’я, і адресу.

Він благав пробачити його, стояв на колінах, приходив до її матері, щоб та допомогла йому вимолити прощення за цю випадкову одноразову невірність. Він запевняв Марічку, що кохає тільки її.

Марічка відповіла твердо і незворушно:

– Костику, кохати це не те, що ти думаєш. Кохати – це не обманювати! Не зраджувати!!

– Якби я його так не любила, все було б простіше! Як можна довіряти людині, якщо вона зрадила мене так просто? А подруга? Вона заздрила нашому коханнюзавжди, тільки вміло це приховувала. Але ж він, він… –

Подумки міркувала дівчина, що відразу втратила свого коханого і найкращу подругу.

У неї і надалі ніколи не виникали сумніви “А може треба було пробачити? Може подруга сама все підлаштувала?”

Марія однозначно вирішила для себе, що таке пробачати не можна!

Ніколи!

Максималістка? Можливо…

Автор: Наталія Сергіївна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page