Дітям сподобалася ця ідея. Всі почали писати твори в передчутті отримати заповітний приз.
Протягом півгодини всі учні закінчили свої роботи і почали їх здавати. Прочитавши всі твори, вчителька розгубилася і не знала, хто ж найбільше заслуговує на подарунок.
І все ж вона вирішила, що буде справедливо витягнути жереб серед своїх підопічних і попросила кожного написати своє ім’я на папірці. Кожна дитина, виконавши вимогу вчительки, кинула папірець в коробочку.
Змішавши всі папірці, вчителька назвала ім’я “щасливчика” – Вафа Абделькарім!!! Учні дружно зустріли оплесками ім’я переможниці, а Вафа розплакалася. Діти щиро вітати її.
Дійсно, дівчинка була гідна цього подарунка. Вона ледве ходила у старих обірваних черевичках. Але це не заважало їй бути однією серед найуспішніших учениць школи.
Вчителька повернулася додому і, сидячи зі своїм чоловіком за вечерею, розповіла в сльозах цю історію.
Чоловік зрадів і був задоволений вчинком дружини. Але все ж не розумів, чому дружину настільки вразила ця історія.
Так як дівчинка була дійсно дуже дбре навчалася, хоч і в класі вона була не єдиною, у кого не було гарного взуття.
Відповідь дружини вразила і змусила навіть чоловіка розплакатися!
Правда в тому, що коли педагог переглянула інші папірці в коробочці з іменами, абсолютно на всіх папірцях було написано ім’я “Вафа Абделькарім”!
Діти знали про фінансові можливості її родини і, не дивлячись на свою нужду, вирішили поступитися цим подарунком на користь своєї однокласниці.
Фото ілюстративне.
