Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Від пахощів у Олени аж у животі забурчало: жінка цілий день голодна ходила. Але свекруха вказала на двері вітальні: «Подивись телевізор, доки твій чоловік їстиме»

Олена раніше пішла з роботи, щоб забрати доньку з продовженої і відвезти в поліклініку. У звичайній потрібних фахівців не було, тому їхати довелося на інший кінець міста, в спеціалізовану. Поки чекала, пройшла не одна година. На вулиці стемніло. Олена з донькою були неймовірно голодні і втомлені і вже з нетерпінням очікували, коли ж нарешті поїдуть додому. Зателефонувала чоловікові: думала, що він їх забере після роботи на машині.«»

А той сказав, що зараз у мами. Попросив зайти і вже разом поїдуть додому. Олена щиро зраділа, адже свекруха жила поруч і йти менше трьох хвилин.

Сама ж жінка з донькою по дорозі зайшла в магазин, купила тортика до чаю, соку, трохи фруктів. Виховання не дозволяло з’явитися з порожніми руками.

Коли Олена зайшла в будинок до свекрухи, то відразу відчула запах борщу, котлет і смаженої картоплі. У животі забурчало: жінка не їла цілий день. Добре, хоч донька булочку з’їла, доки в черзі чекали.

На кухні вже сиділи чоловік, свекор і з апетитом їли борщ. Поруч стояли тарілки з м’ясною і сирною нарізкою. На плиті вже чекало друге: картопля з котлетами.

Олена вже було подумала повернути в бік кухні, але свекруха вказала їй на двері вітальні і попросила почекати, поки чоловіки повечеряють, а потім вже Олену і дочку запросять до чаю.

Невістка остовпіла. Їй навіть якось відразу їсти перехотілося. Невже не можна було хоча б з ввічливості запропонувати повечеряти?

А тут і невістка голодна, і дитина голодна. Ну як так? Олена мовчки сиділа у вітальні, втупившись у телевізор. Коли її покликали до чаю, то вона відмовилася, пославшись на те, що не має апетиту і тільки дозволила доньці піти на кухню випити чаю і з’їсти тортика.

Повертаючись додому Олена не витримала і влаштувала чоловікові “промивку сірої речовини”. Були підозри, що він просто не попередив свою маму про візит. Але той відповів, що попередив.

Коли Олена запитала, чому тоді її не пригостили хоча б однієї котлеткою, чоловік знизав плечима і сказав, що не бачить нічого такого. Зрештою, Олена доросла жінка, а їжа була розрахована тільки на двох осіб: на нього і на свекра.

У якості “залізного аргументу” чоловік навів той факт, що його мама теж не вечеряла з ними. Про дитину він узагалі і не подумав. А ще, образився, бо Олена вигадала казна що.

А Олена свекруху ні чути ні бачити після того випадку не хоче. І не через себе – через дитину, яка так хотіла їсти.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page