Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
Від перших слів папуги свекруха повільно почала осідати, а чоловік сполотнів. Я здивовано кліпала очима і геть не знала, як власне, на таке узагалі реагувати

Папуга Амазон на ім’я Гриць у нас завівся випадково. Чоловік з сином пішли в зоомагазин купувати хом’ячка, а повернулися з великою кліткою і зеленою пташкою в ній.

Спонтанну покупку пояснили тим, що хом’яки всі були несимпатичні, а папуги їм стало дуже шкода. Колишні господарі поїхали жити за кордон, а птицю здали на продаж.

Гриші було років десять і прожити він міг ще років сорок. Чоловік за нього віддав всю свою місячну зарплату, але йому не шкода, та й мені теж.

Гриша виявився дуже веселим, доброзичливим, але говорити не збирався – мовчав, як партизан. Хоча в магазині моїх запевнили, що Гришко – говорить.

Але ми не надто й засмучувалися – папуга і так розважав нас як міг. Скоро Григорій став загальним улюбленцем. У нього закохався навіть наш кіт Маркіз, який раніше не любив нічого, крім себе красивого і поїсти.

Наш син займається шахами, він чемпіон міста серед школярів його віку. Виграв один турнір, і його запросили на чемпіонат школярів до столиці. Я, звичайно, поїхала з ним – все ж у 8 років у одну відмовишся відпустити. Татко з Грицем і Маркізом залишився вдома.

Ромка – молодець, зайняв 3-е місце, отримав шикарний приз. Ми повернулися додому, і ввечері до нас прийшли свекруха і свекор – порадіти за онука і подивитися відео з його змагань. А чоловік хотів похвалитися, як він ремонт на балконі зробив.

Я наготувала, виставила на стіл столичні ласощі, сидимо, радіємо. Уже під кінець застілля трохи веселенький свекор вирішив поспілкуватися з папугою і питає його:

– А що ваш тато робив удома, поки мама з Ромкою у столиці були?

Гришко, нахиливши голову, подивився на нього, потім на тата, потім відвернувся до стінки і видав жіночим голосом:

– Юля. 27 років. Познайомились у нічному клубі.

У кімнаті повна тиша і загальне оніміння !!! Чоловік зблід! Свекруха стала повільно сповзати зі стільця.

Наступні 15 хвилин нам було не до Грицька! Чекали і зустрічали швидку допомогу, приводили маму чоловіка до тями. Чоловікові теж довелось випити крапель.

Далі Гришко мовчав, а чоловік відхрещувався від усього, що міг казати папуга.

Потім ми з’ясували: поки чоловік обшивав балкон, він вмикав телевізор де йшов його улюблений детективний серіал, аби не нудьгувати. А папуга наслухавшись дослівно повторив репліку однієї з героїнь.

З ситуацією, яка ледь не вартувала нам шлюбу, розібрались. Але зараз у нас нова напасть – як вмовити помовчати Гриця ?!

Папуга говорить без перерви і, в основному, переказує сюжети фільмів, які він постійно дивиться по телевізору. Тиша в будинку настає тільки тоді, коли Гриць засинає. Вдень же вимкнути диво-ящик або зробити звук тихіше нереально – птах влаштовує справжній сцену невдоволення і волає, як в останнє в житті.

Зате дитина вже терпіти не може телевізор і вважає за краще гуляти з друзями.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels

You cannot copy content of this page