Без рубрики
Всі черги до кас плакали! Зла касирка сказала бабусі…

Є таки справедливість. Неділя. Початок одинадцятої вечора. Стою в черзі до каси, в супермакеті однієї відомої мережі, оскільки це єдиний пристойний магазин, який працює цілодобово в моєму районі.

Місце блатне, в будинку над магазином елітне житло. Черга 4 людини. Першою стоїть бабуся, витягує з гаманця останні гроші на 2 апельсина по акції за 20 грн /кг. Наступна парочка — у спортивках від Армані мужик з силіконовою дівчиною, слідом молодий хлопець дуже скромно одягнений. І відповідно, я.

Бабуся колупається, руки трясуться, хвилюється, затримує своїми діями поважну публіку. Парочка починає шикати, демонстративно відвертає очі. Касирка, молода азіатська жінка, також всім своїм виглядом демонструє зневагу … Нарешті бабуся нашкрябала свої 20 гривень. На касі лежать безкоштовні пакети. Касирка відразу переключилася на кошик парочки від Армані, а бабусині апельсини відсунула.

Бабуся тремтячими пальцями намагається розкрити пакет, і покласти туди 2 апельсина. Я прошу касира допомогти людині, це рівно 2 секунди. Терпіння дівки лопається.

Вона починає бубніти, що таких в магазини пускати потрібно тільки через фейс-контроль, і нижче певного соціального рівня не пускати! … Інші касири починають її підтримувати, що після того як магазин включився в програму підтримки ветеранів і знизив ціни на якісь товари вони «замучилися з цими інвалідами, все їм не так»!

Я кажу, що ви поїдете в свою республіку і там будете розмовляти так про своїх старих. І потім обговорення клієнтів це м’яко кажучи не етично, про професіоналізм промовчу. І потім є справедливість, і ви теж не будете вічно молодими. Мені на це відповідають, що у них маленькі зарплати, і взагалі …. справедливості немає. Коротше відбувається обмін люб’язностями.

Весь цей час скромно одягнений хлопець стоїть і уважно слухає. Підходить його черга. Парочці запакували їх пакети, бабуся намагається прибрати соціальну карту в гаманець і піти, хлопець просить її затриматися. Кличе охоронця, викликає адміністратора. Всі стоять, дивляться. Хлопець представляється. Виявився генеральним керівником всієї мережі.

Касирку оштрафував на 5 тис.,  адміністратора на 3,5. Попросив бабусю пройти з охоронцем, взяти кошик і купити все, що їй необхідно, за рахунок оштрафованих. А потім попросив співробітника довести бабусю з покупками до будинку.

Поки він буде в сусідньому кафе пити каву, до нього прийде адміністратор з номером ПІБ і контактами бабусі, якій щотижня протягом місяця будуть приносити продукти на 1000 грн. Повернувся до мене, посміхнувся і сказав спасибі. Я питаю за що? Він сказав, за небайдужість та активну громадянську позицію.

Всі три черги до кас просто розплакалися … А справедливість є!

Джерело

facebook