Справа в тому, що ми жили в квартирі її батьків і я вирішив в знак подяки зробити там невеликий ремонт. По-моєму, це був рівноцінний обмін, проте, як тільки я його зробив – її батьки заявили, що я не можу тут жити. Якщо говорити грубо, то вони просто виганяють мене з цієї квартири. Дружина нічого не намагається їм сказати, тому що вона або з ними за одне, або просто боїться.
Чи варто говорити, що я не тільки здивований, але і не знаю що мені зараз робити. Йти жити мені фактично нікуди, гроші були витрачені на їх будинок. Звісно, що прописки в ньому у мене не було, а тому законно претендувати на проживання я не можу. Мої батьки живуть в іншому місті і виїхати до них теж неможливо, тому що тут у мене робота.
Я намагався розмовляти зі своєю дружиною після того, що сталося, але вона, як я і говорив, просто відмовляється. І це навіть не стільки уникнення відповіді і якоїсь відповідальності, скільки звичайне небажання дати відсіч своїм батькам. Таке відчуття, що вони для неї важливіше від всього на світі. Якби я тільки знав, що вона насправді любила мене не з власної волі, а тільки тому, що так їй сказали батьки.
І хоча шансів повернути свої гроші у мене не так багато, друзі все одно пропонують звернутися до суду і спробувати зробити це. Вони стверджують, що раз я витратився і вклався в цю квартиру, а після мене прогнали, то я можу мати право хоча б на невелику компенсацію. Вона була б дуже до речі, адже ніяких грошей у мене не залишилося.
Варто також згадати про розмови з її батьками. Адже вони толком ні до чого не привели, тому що ті зі мною фактично відмовилися спілкуватися. Батьки дружини лише обмовилися, що я її не гідний і їх вчинок є виховним для мене. Найцікавіше, що я міг очікувати від них багато чого, але тільки не такого. Причому звучить це настільки безглуздо і безпідставно, що я гублюся в причинах їх вчинку ще більше.
Загалом, не знаю що мене чекає в майбутньому і чи зможу я відсудити у них хоча б ту малу частину, яку вклав у будинок, але одне я знаю точно – більше ніколи нікому не допоможу. Мені здається, що з цього моменту моя віра в людство остаточно похитнулася. І мені хотілося б до кінця не вірити в те, що люди можуть бути настільки невдячними.
Фото ілюстративне.
